Василь Усатенко - Люди (та, або) чи (як, не) свині

– Це не має сенсу! – В розпачі вигукнув Микола Іванович.

– Крім свиноматок треба ще здихатися одного кнура, – не зупинявся управляючий, потупивши погляд на папери розкидані перед ним на столі, – того, що найстаріший, і не використовується на штучному заплідненні.

– Тридцять Сім Сімдесят Сім? Так він ще тримає відмінний результат – десять з половиною поросят на опорос! – Микола Іванович підвівся зі стільця, на секунду завмер, поки ковтав ще масивну цукерку, пристрасно почав висловлювати свою позицію.

– Ці свиноматки, а тим більше кнур, в загальному потоці мало чого вирішують. Поросята від сьогоднішніх запліднень з’являться через чотири місяці, а на м’ясо підуть у кращому разі через десять місяців. А за цей час ціни ще невідомо як можуть змінитися, у тому числі й підвищитись. Так бувало не одноразово.

Він подивився навкруги, шукаючі підтримки.

– Дійсно, якось воно не дуже клеїться. – Мляво підтримав товариша ветеринар господарства Володимир, який був набагато молодший за віком від своїх колег, – на сьогоднішній день в нас на забій нема що здавати. Відгодівля вибрана ще й з перевиконанням плану. Може тут якась інша проблема?

– Наказ є наказ. В усякому разі свині належать особисто Шефові, – зауважив, значно підвисивши голос, Сергій Васильович, – і тільки він має право вирішувати, що з ними робити. А ми повинні йому у цьому допомагати, за що він і плоте нам гроші.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.