Walter Scott - Айвенго

…ченця-цістеріанця… – Статут цістеріанців був схожий на статут бенедиктинців. В Англії перший цістеріанський монастир виник у 1129 р. в Сурреї, проте характерніші вони були для півночі країни, кілька цістеріанських монастирів було у Йоркширі. У ХІІ ст. орден цістеріанців був одним з найвпливовіших у духовному й політичному житті Англії.

Епікурейський – тобто такий, що засвідчує схильність до чуттєвих насолод.

Секта квакерів – християнська протестантська секта, поширена в США та Англії, виникла у ХVІІ ст.

Хрест дивної форми – Мальтійський хрест з вісьмома променями. Проте у кольорах Скотт відхилився від фактів: подібно до цістеріанців, храмовники носили білу сутану, що мала означати чистоту, і червоний хрест.

Пріор – у католицькій церкві настоятель чоловічого монастиря, у Середні віки – помічник абата; мабуть, цю церковну посаду і займав Еймер. Абатство Жорво – цістеріанський монастир у Йоркширі, збудований у 1156 р., зруйнований у 1537 р., згодом відбудований.

Благослови вас Господь, сини мої ( лат. ).

Священик не платить десятину священику (лат.).

Орден тамплієрів (лицарів Храму) – духовно-лицарський орден, заснований у 1118 р. для захисту доріг, якими рухалися паломники до Єрусалима, з папської санкції швидко поширився всією Західною Європою; мав великий військовий і фінансовий потенціал, чому сприяли Хрестові походи; скасований у 1312 р.

Одін – верховне язичницьке божество у скандинавів.

Де Мальвуазен – персонаж з промовистим ім’ям: фр. Mal-voisin – «поганий сусіда».

Гервард – один з англосаксонських вождів (ХІ ст.).

Семицарство – сім англосаксонських королівств, що виникли на півдні Англії наприкінці VІ ст. (Кент, Уессекс, Сассекс, Ессекс, Нортумбрія, Східна Англія і Мерсія), 829 р. вони об’єдналися в єдине королівство, і виникла Англія.

Vae victis ( лат .) – горе переможеним, цитата з «Історії» Лівія, римського історіографа (59 до н. е. – 17 н. е.).

…не гірше від трубадурів пам’ятаєте закони кохання. – Лірика трубадурів розвивалася у Провансі в ХІІ—ХІП ст., мала куртуазний (придворний) характер, розробила культ служіння прекрасній дамі, з притаманними йому ритуалами й умовностями, про які іронічно говорить тамплієр.

Заборонені за Генріха І, турніри були відновлені за Річарда І, але в Ешбі вони не проводилися.

Епіграф з поеми Джеймса Томсона (1700–1748) «Свобода».

Болдер – ім’я сина Одіна у північногерманській (скандинавській) міфології.

Альфред Великий (849?—900?) – король англосаксонського королівства Уессекс у 871–900 рр., зупинив вторгнення данців, зіграв видатну роль у розвитку законодавства і культури.

Епіграф з «Одіссеї» Гомера, переспіваної А. Поупом.

Преподобна Хільда – член королівської родини Нортумберленда, настоятелька абатства Вітбі, яке вона заснувала у 657 р. на узбережжі Йоркширу.

Дядечку Седрік – одна з численних шекспірівських алюзій; «дядечко» – звернення до короля Ліра його шута.

Вортигерн – легендарний король бриттів – народу кельтського походження, витісненого англосаксами. Під час війни з піктами і скоттами, що заселяли північ Британії, Вортигерн звернувся до вождя саксів Хенгіста, у якого була красуня донька Ровена. Закохавшись в Ровену, він віддав частину свого королівства в обмін на її руку і тим самим відкрив шлях для саксонського завоювання. Пізніше Хенгіст розбив Вортінгерна і підкорив бриттів.

…з Саладіном укладено перемір’я… – У 1191 р. Річард захопив фортецю Акра, але не зміг досягти Єрусалима і на три роки уклав перемир’я з Саладіном, султаном Сирії та Єгипту (1171–1193), перш ніж повернутися у 1192 р. до Англії; цим завершився Третій хрестовий похід.

Магомет і Термагант – у містеріях (середньовічних драматичних творах, переважно біблійного змісту) під цими мусульманськими іменами часто виступав диявол.

Звук мисливського рога, яким скликають собак на початку або наприкінці ловів.