Грегорі Робертс - Тінь гори

Я описав його красу. У цьому незграбному хлопчині вже зростав і формувався вродливий чоловік: це обличчя змусить дівчат принаймні двічі про нього згадати, а хоробрий погляд викликатиме на поєдинок кожного зустрічного чоловіка.

Я намагався його описати, залишити тут, урятувати і його, і Назіра словами, які, можливо, житимуть і далі.

Я писав, поки щось не видихалося, поки все не видихалося, і тоді я досяг того стану, коли слова зупиняються, і думки зупиняються, і залишаються лише емоції, відчуття — залишається одиноке серцебиття, яке звучить крізь холодні глибини внутрішнього океану. І я заснув, і снив про Карлу, яка витягала мене з вогню: її поцілунки випалювали кохання на моїй шкірі.

Прокинувшись, я збагнув, що це не Карлині поцілунки обпалювали мені шкіру: я вимкнувся, упершись обличчям у статуетку бога Шиви, і його тризубець відчеканив свій слід на моїй щоці. Я заліз у душ і знову сполоснувся, вирішивши не відчиняти дверей ще принаймні кілька днів, а може, навіть продовжити своє вшанування померлих. Але витершись і поглянувши у дзеркало, я побачив, що слід тризубця нікуди не зник. Здавалося, що він залишиться на щоці ще кілька днів. І я знав: якщо я став настільки нерозсудливим, щоб нализатись і затаврувати своє обличчя, коли деякі вороги з радістю зроблять це за мене, то прийшов час завершувати з пиятиками.

А з цією освіжаючою думкою також прийшло усвідомлення, що Карла могла раніше піти з вечірки для фетишистів — і одразу ж застрягнути десь у Місті-Острові через заколот. Я одягнув свій бойовий стрій, перевірив кишені й вийшов до вестибюлю. Біля дверей, які вели на сходи, стояла барикада з меблів. У ті роки це була звичайна практика в готелях під час поліцейського перекриття міста, щоб підтримувати безпеку гостей на цьому боці барикади, а мародерів та погромників тримати на тому.

— Увесь Південний Бомбей перекритий,— повідомив Джасвант, читаючи газету.— Мені пощастило дістати цю газету. І ні, ти не зможеш її отримати, доки я не закінчу.

— Де?

— Ти ніде не зможеш її дістати. Бачиш межу, баба?

— Що саме перекрили?

— Усе.

Ця ізоляція означала, що я не зможу вдень їздити містом: ніхто не зможе.

— Як довго?

— Хіба тобі в біса не байдуже?

— Дідько, Джасванте. Як ти гадаєш? Один день — чи чотири?

— Враховуючи пожежі й бунти вчора вночі, я ставлю на три дні,— відповів він.— І повторюю, хіба тобі в біса не байдуже?

— Три дні? Не думаю, що маю досить натхнення на три дні.

— Натхнення! — сказав Джасвант, відкладаючи газету і розвертаючи до мене своє шикарне нове директорське крісло.

Він натиснув важіль на своєму столі й відсунув панель на стіні біля мене. Це була потаємна полиця, наповнена алкоголем, цигарками, перекусками, малесенькими пакетиками з пластівцями, картонками з молоком, пачками з кубиками цукру, горщиками з медом, тунцем, смаженими бобами, сірниками, свічками, аптечками і ще невідомо чим, напханим у банки.

Він узявся за ще один важіль, і навколо полиці спалахнув каскад манюсіньких вогників.

— Агов,— здивувався він, вглядаючись у тризубець на моєму обличчі, який підсвічувало його різнокольорове освітлення.— А ти в курсі, що в тебе на обличчі відбилася тришула [142] Тришула або трисула — в індуїзмі різновид списа, увінчаного тризубцем, який тримає в одній руці бог руйнування Шива. Кожен гостряк символізує певну силу (шакті): пристрасть, рух, мудрість. ?

— Не треба фамільярності, Джасванте.

Він махнув рукою на свою полицю задоволень.

— Завжди радий залишити стосунки на бізнесовому рівні, баба ,— мовив він, зводячи брови.— Тут ще й музика є.

Він натисну ще одного перемикача, і з колонок на столі вибухнула бганґра [143] Бганґра — це швидкий північно-індійський танець, трохи схожий на європейські народні танці. . Прес-пап’є танцювало зі степлером на скляній поверхні, гоцаючи туди-сюди на відображенні Джасвантової посмішки.

— Ми — сикхи — навчилися пристосовуватись,— перекрикував музику він.— Якщо хочеш пережити Третю світову війну, то переїдь до сикхського району.

Він дограв пісню до кінця, а це була досить довга пісня.

— Це ніколи не набридає,— зітхнув він.— Хочеш ще раз послухати?

— Ні. Дякую. Я хочу купити твою випивку, поки до неї не дістався Дідьє.