Рудольф Лускач - Заповіт мисливця

Здесь есть возможность читать онлайн «Рудольф Лускач - Заповіт мисливця» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1960, Издательство: Молодь, Жанр: Прочие приключения, Природа и животные, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Заповіт мисливця: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Заповіт мисливця»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Російський вчений Феклістов, засланий за революційну діяльність царським урядом у Сибір, знаходить у тайзі величезні поклади рідкісного металу.
Не бажаючи, щоб ці скарби потрапили до рук пригноблювачів, він залишає своїм нащадкам зашифрований заповіт. І ось уже в наш час по слідах старого мисливця вирушає експедиція. Безліч небезпечних пригод довелося пережити її учасникам, поки вони досягли заповітної мети.
Автор роману Рудольф Лускач — чеський письменник, який багато років працював у Радянському Союзі — з любов'ю розповідає про чарівну природу Сибіру, про величезні зміни, що сталися тут за роки Радянської влади, показує чесних і мужніх людей, життя яких завжди буде хорошим прикладом для молоді.

Заповіт мисливця — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Заповіт мисливця», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Покінчивши з цим, Єменка майже урочисто проголосив:

— Цей жень-шень належить особисто вам, Рудольфе Рудольфовичу, бо тільки завдяки вашій пригоді ми знайшли його. Отже, запам'ятайте, росте він для вас, а я вже його доглядатиму.

На мить запала тиша. Я порушив її:

— Не згоден. Якби не ви, Єменка, мені б ніколи не знайти кореня. Я б не розпізнав ягід у волі рябчика…

— А мечі б їх ніколи не бачити, якби не ваш рябчик, — перебив тунгус.

— Шукачі жень-шеня дотримуються старовинних звичаїв, — пояснював Чижов, і вам нічого не лишається, як скоритися їм. Єменка має рацію. Той, хто перший знайшов жень-шень, ніколи не повинен від нього відмовлятися, бо інакше його чекає нещастя. Так принаймні кажуть старі шукачі. А ви ж не хочете накликати на себе якусь небезпеку?

— Боронь боже, — засміявся я. — Але виходить, що, знайшовши корінь, я, власне, нажив собі ще одну турботу в житті. А що як цей всесильний корінь засохне?

— То був би поганий знак, — вставив Єменка.

— Усе це повір'я, — підхопив Чижов. — Багато легенд, забобонів і ритуалів було колись пов'язано з добуванням цього цілющого кореня. Не сушіть собі голови. Корінь ваш. Ось він підросте, а років через п'ять-сім приїздіть

І власноручно викопуйте його костяною лопаткою…

Петро Андрійович не доказав. Раптом пролунав страшний вибух, земля здригнулася, і всі ми попадали, повалені могутньою повітряною хвилею. Високо в небі над нами пролетіла світла куля з довгим вогняним хвостом, що так і пирскав іскрами. Від нестерпного сліпучого сяйва ми позаплющували очі. Почулися нові оглушливі вибухи, щось загриміло, протяжно зашипіло.

Ми лежали як очманілі, не наважуючись встати. Собаки заскавуліли і тремтячи почали гребти землю лапами… Десь вдалині заторохкотіло ще раз. На небосхилі спалахнув новий дивовижний феєрверк. Стало тихо, тільки земля ще немовби здригалася. Я виразно відчував коливання. Охоплений жахом, я схопився, як ошпарений, щось закричав і вибіг на велику галявину. Напевне, це від страху, що коріння дерев не витримає коливання землі і вікові велетні попадають, поховавши під собою все живе…

Уже смеркалося, і небосхил палав грізною червоно-зеленою загравою, ніби його краяли тисячі блискавиць, з півночі на південь тяглися довжелезні смуги диму.

Що б це могло бути? Катастрофа, якої нам не пережити? Виверження сопки?

Нічого подібного! Ми були свідками падіння метеорита. Десь поблизу — звичайно, високо в небі, за 10–20 кілометрів од землі, — в земну атмосферу врізався великий болід, який летів з швидкістю кілька десятків кілометрів на секунду. Внаслідок опору повітря швидкість його різко зменшувалась, а енергія руху перетворювалась у світлову й теплову. Шари повітря, через які пролітав метеорит, при цьому нагрівалися до кількох тисяч градусів. Метеорит почав плавитись, перетворюючись на гарячий газ, і космічний гість розлетівся на куски. Падаючи на землю, вони й викликали місцевий землетрус.

Отак можна коротко пояснити незвичайне і грандіозне явище, яке нам довелося побачити.

Ми збилися докупи й чекали, що буде далі. Небосхил ще пломенів сяйвом пожежі, освітлюючи тайгу грізною загравою.

Я і Єменка пішли до кореня життя, щоб побачити, як цей володар сили й здоров'я пережив катастрофу. З усього було видно, що він уцілів. Поблизу кущика лежало кілька сухих гілок. Ми їх прибрали й разом з усіма повернулися до табору.

Знеможений Шульгін з нетерпінням ждав нас. Під час падіння метеорита коні сполохались, двоє з них порвали пута і злякано металися навколо. Незабаром одного коня лісничому вдалося піймати, але другий зник. Старобор з Єменкою сіли на своїх коней і помчали за втікачем. Добре, що в того був дзвоник на шиї, — по ньому й знайшли коня. Наляканий воронько забився в гущавину і вже не міг далі рухатися. Незабаром Єменка і Старобор привели його до табору.

Грандіозне явище природи, звичайно, справило на нас незабутнє враження. З острахом поглядали ми на небо, чи воно, бува, не готує нам нової несподіванки. Десь недалеко над тайгою піднімалися вогняні язики й густий дим. Тайга горіла. Вона зайнялася від розпечених уламків метеорита, і невідомо було, яких розмірів набере ця пожежа.

Чижов висловив побоювання, що вогонь може дійти до нас, але Єменка заперечив: болота і луки перегородять вогню шлях.

Повечерявши, ми сиділи навколо багаття. Олег розповідав про боліди. На його думку, боліди утворюються від розпаду якоїсь меншої планети в космосі. До поверхні землі долітають лише невеликі боліди, які врізаються в земну атмосферу з швидкістю до двадцяти кілометрів на секунду. А ті, що пролітають з більшою швидкістю, розпадаються на дрібні уламки високо над землею.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Заповіт мисливця»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Заповіт мисливця» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Заповіт мисливця»

Обсуждение, отзывы о книге «Заповіт мисливця» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x