Николай Далекий - Танки на мосту! Голка в сіні

Здесь есть возможность читать онлайн «Николай Далекий - Танки на мосту! Голка в сіні» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1971, Издательство: Радянський письменник, Жанр: Прочие приключения, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Танки на мосту! Голка в сіні: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Танки на мосту! Голка в сіні»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Пригодницькі твори Миколи Далекого давно відомі широкому читацькому загалу. До нової книжки письменника ввійшли дві повісті того ж пригодницького жанру: “Танки на мосту!” і “Голка в сіні”. В першій мовиться про тяжкий, сповнений драматизму поєдинок радянського юнака-розвідника з досвідченим гітлерівським диверсантом в чорне літо 1942 року; друга повість присвячена зображенню складної і копіткої роботи наших контррозвідників по виявленню і знешкодженню фашистських агентів у партизанському загоні, котрі вміло замаскувалися під народних месників.
Україномовна пригодницька література -
http://kompas.co.ua

Танки на мосту! Голка в сіні — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Танки на мосту! Голка в сіні», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— То ти гадаєш, Домбровський цієї ночі до неї ходив? — трохи розчаровано спитав начальник розвідки.

— Упевнений! Я в нього й хустинку бачив із вишитим написом “Коханому — Ірина”.

— М-так! — цмокнув губами Сіровол. — А все-таки занеси його до нашого зошита. Подивимось, що це за любов…

Юрко дістав зошит і почав записувати по-своєму всі дані про Стефана Поплавського.

— Між іншим, Ковалишин твердить, що Домбровський останнім часом дуже змінився, став задумливий, похмурий, — сказав Сіровол.

— Мабуть, сумує…

— А як ставиться до нього Ковалишин?

— Нормально. Наш взводний хоч і зануда, але людина справедлива, вимагає тільки те, чого треба.

— Сварки між ними не було? Юрко наморщив чоло, пригадуючи.

— Нічого такого не помічав. Ви думаєте, Ковалишин наговорює на Домбровського? Н-ні! Він просто надто вже пильний, наш взводний.

Сіровол вийшов у якихось своїх справах. Юрко записав у кондуїт усе про Домбровського й ще раз переглядав записи. Тут до хати завітав Ковалишин.

— Здоров, Художнику! Третього нема? — заклопотано спитав він, ледь переступивши поріг.

— Вийшов десь.

— Куди, не знаєш?

Юрко знизав плечима. Ковалишин уже взявся був за ручку дверей, але, згадавши щось, з усмішкою обернувся до Коломійця.

— Ти, бачу, непогано улаштувався. Писарем тебе зробили?

— Та так, — ухильно відповів Юрко, ховаючи зошит у сумку, — старший куди пошлють.

— Робота саме для пораненого. Між іншим ти, Художнику, тоді виявився ясновидцем. А що тепер скажеш? Які події нас чекають? Скажімо, цієї ночі?

— А що, розмови якісь ходять? — обережно запитав хлопець. Йому явно лестило те, що взводний назвав його ясновидцем.

— Балакають. Кажуть, на Дубовляни нібито вдарити збираємось. А ти що скажеш?

Коломієць, згадавши, що говорив йому капітан Сіровол, заперечливо похитав головою.

— Он як! — здивувався взводний — А куди?

— Кружно.

Здається, Ковалишин не повірив. Він смачно позіхнув, почухав потилицю й сказав:

— Це все вилами по воді писано. Ніхто, крім командування, точно нічого не знає. Бувай! Піду шукати капітана.

*

Ковалишин був недалекий від істини: і в той момент, коли він розмовляв з Юрком, і значно пізніше ніхто, навіть сам командир загону, не знав, куди саме буде спрямований удар. Остаточне рішення Бородань прийняв лише вночі, коли стрілки його трофейного годинника показували чверть на першу. На той час усі три роти й спеціально сформовані групи зосередилися за чотири кілометри на північний схід від Кружно. Вже було відправлено на залізницю підривну групу, яка мала почати стрілянину біля Кружно, аби відвернути увагу противника, а потім залягти в засаді на шосе, що веде в Дубовляни, а Бородань не віддав наказу. Він чекав, поки Сіровол одержить ще одне повідомлення, яке б підтверджувало, що дубовлянський гарнізон зменшено й партизанів не чекають.

Нарешті прибіг захеканий листоноша, й начальник розвідки доповів Бороданю, що попередні дані підтверджуються іншим інформатором і згідно з новим донесенням у Дубовляни прибуває ешелон з військовополоненими, який, очевидно, простоїть на станції до ранку.

Кілька секунд Бородань мовчав, обличчя його ховалося в пітьмі, чути було лише глибоке дихання. Військовополонені, приречені на смерть мученики… Якщо їм вдається вирватись на волю, вони стають чудовими бійцями. Із-за цього варто ризикувати! Бородань крекнув і сказав неголосно:

— П’ять хвилин на ознайомлення з наказом.

Відразу ж начальник штабу Висоцький роздав командирам пакети з завчасно підготовленими наказами і схематичними картами тих ділянок, на яких за планом операції кожен із них повинен був діяти. То там, то тут спалахнули серед кущів вогні ліхтариків — командири вивчали накази, розглядали схеми. Через п’ять хвилин пролунала нова команда:

— На коней, товариші! Провідники, наперед!

Ліхтарики згасли, загін вишикувався на лісовій дорозі й швидким кроком рушив до Дубовлян. Позаду впорожні рухався невеликий обоз. Візниками були легко поранені бійці. На останній підводі кіньми правили Валерій Москальов і Юрко Коломієць…

*

Понад дві години господарювали партизани в Дубовлянах.

Висоцький ретельно розробив план операції, намагаючись усе врахувати. Перш ніж прозвучав сигнальний постріл, спеціальні групи проникли в центр міста до казарм і до залізничної станції. Стрілянина розпочалась одночасно у всіх районах містечка. Здавалося, сили партизанів незліченні і наступають вони з усіх боків. Це спантеличувало гітлерівців, посилювало серед них паніку. Не встигали вони взятися за зброю й зайняти бойові позиції, як відразу ж потрапляли під обстріл. Партизанські спеціальні групи блокували будинок поліції, казарму, залізничну станцію, де було патрульне приміщення гітлерівців. У тому рейваху важко було щось зрозуміти, й більшість поліцаїв, знаючи, що на ранок партизани залишать містечко, розбіглися й поховалися де хто міг — по хлівах, садках, поміж кущами картоплі.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Танки на мосту! Голка в сіні»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Танки на мосту! Голка в сіні» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Николай Далекий - Танки на мосту!
Николай Далекий
Николай Далекий - Охота на тигра
Николай Далекий
Николай Далекий - Практика Сергея Рубцова
Николай Далекий
Николай Далекий - Ядовитое жало
Николай Далекий
Николай Далекий - Ромашка.
Николай Далекий
Николай Федоров - Тучков мост
Николай Федоров
Николай Далекий - Не открывая лица
Николай Далекий
Николай Марчук - Танки, тёлки, рок-н-ролл
Николай Марчук
Отзывы о книге «Танки на мосту! Голка в сіні»

Обсуждение, отзывы о книге «Танки на мосту! Голка в сіні» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x