Давні шумери не були ріднею племенам Заходу — у їхніх жилах текла кров гірканців і шемітів, спадщина завойовників. Утім, багато шемітських племен уникли неволі, і від них, змішаних із гіборійцями і сіверянами, ведуть родовід араби, євреї та інші семіти. Хананеяни й гірські семіти походять від шемітів, що породичалися з кушитами, — типовим прикладом є народ стародавнього Елама.
Предки римлян — етруски, міцні й кремезні, походили від народу, що поєднував у собі кров стигійців, гірканців і піктів. Спочатку вони заселяли стародавнє королівство Котх.
Прканці, що відступили на схід Євразії, перетворилися на племена татар, монголів, гунів і тюрків.
Таким самим чином можна простежити походження й інших народів сучасного світу. В усякому разі їхня історія набагато довша, ніж ми гадаємо, бо вона йде навпростець у забуту й оповиту млою таємниці Гіборійську еру.
Гіборійська ера. Пролог
Вежа Слона
У домі лише негідники
Донька крижаного гіганта
Королева Чорного Узбережжя
Сталевий демон
“...Вродиться відьма!”
Примари Замбули
Люди Чорного Кола
Повзуча тінь
Червоноголові цвяхи
По той бік Чорної Річки
Фенікс на мечі
Ясно-червона Цитадель
Гіборійська ера. Епілог
Варвари— у давніх греків і римлян — назва чужоземців. Жорстокі, некультурні люди, руйнівники культурних цінностей (у переносному значенні).
Катаклізм— руйнівний переворот, катастрофа.
Абориген— представник корінного населення певної місцевості.
Клан— родова громада, рід.
Експансія— поширення, розповсюдження чогось за початкові межі.
Вежа— висока вузька споруда, висота якої значно більша за, ширину (може бути окремою будівлею або частиною фортеці, палацу тощо); висока споруда для спостереження й передачі сигналів; в’язниця.
Ізгой— відщепенець, людина, відкинута своїм середовищем, суспільством.
Туніка— стародавній одяг, сорочка з короткими рукавами або без рукавів.
Маг— чаклун, чарівник.
Фут— міра довжини, що дорівнює 30,48 см.
Баня— тут: опуклий дах, що має форму півкулі, купол.
Аркада— ряд арок, що спираються на стовпи або колони, галерея з арок.
Лабіринт— тут; складне, заплутане поєднання, переплетення чого-небудь.
Теолог— богослов, фахівець із богослов’я.
Ярд— одиниця довжини, що дорівнює 91,4 см.
Монстр— чудовисько, потвора.
Бестія— дикий звір, люта тварина.
Ідол— статуя, що зображує якогось язичницького бога.
Склеп— закрите підземне приміщення, де зберігаються труни з померлими.
Ебенова кімната— помешкання, обшите цінною деревиною тропічного ебенового дерева.
Метаморфоза— докорінна зміна, перетворення кого-, чого-небудь.
Кіраса— металевий панцир на груди й сгапіу для захисту від холодної та вогнепальної зброї.
Ляпіс-лазур, або лазурит— камінь синього кольору.
Ловелас— спокусник, легковажний залицяльник.
Парапет— тут: невисока огорожа балкона.
Мітра— у давньоіранській і ведійській міфології — божество сонця, світла, чистоти й правди.
Імпульс— спонука, поштовх до якої-небудь дії.
Читать дальше