Володимир Обручов - В нетрях Центральної Азії

Ми, звичайно, очистили це рідкісне сховище, після чого заклали його плитками, за винятком однієї, яку забрали з собою для пояснення будови цієї підпільної бібліотеки. Розкопки в першому будинку і в цьому сховищі зайняли у нас час до полудня. Все добуте ми понесли до намету і там упакували як слід, загорнувши кожну пластинку в папір. Після обіду ми почали копати в іншому місці, де руїни кількох будинків витягнулись вулицею на деяку віддаль. Розкопали долівку кількох кімнат у різних місцях. В деяких знайшли дуже мало — уламки дерева з візерунками, окремі бронзові і залізні дрібнички. В другому знайшли, мабуть, рештки майстерні різьблених виробів з дерева; фігурки людей, тварин, квіток, паличок і планочок з візерунками. Все це, перемішане з обрізками дерева, стружками і піском, заповнювало западину в кутку кімнати. Ми, звичайно, вибрали найбільш повні вироби цієї майстерні, що працювала майже дві тисячі років тому по оздобленню жител мешканців міста Шаньшань і для вивозу. У грунті цієї та інших кімнат трапились і різні дерев'яні вироби: грубі лопатки, мабуть, для розмішування тіста, гачки, палички — рукоятки нагайок, деякі з залишками шкіри на кінці, шпильки з жіночих зачісок, крихітні субургани. Знайшлося досить багато мідних, бронзових та залізних монет у вигляді чохів різних розмірів з квадратним або круглим отвором та залишками стертих ієрогліфів. Знаходили також уривки шерстяної, бавовняної і шовкової тканини з візерунками. Дерев'яні вироби здебільшого були з тополевого дерева, м'якого і легкого для різьблення, зате неміцного і сильно тріщинуватого, але траплялись і більш темні або червонуваті з якогось іншого дерева, більш міцного і твердого, мабуть, привізного.

У верхніх шарах ми знайшли також чохи і деякі дерев'яні та металеві вироби, але грубіші, і траплялися вони рідше. Можна гадати, що вони належали значно пізнішим жителям, певно, рибалкам, що поселилися на берегах Кончедар'ї, коли вона після довгої перерви знову проникла в це русло і привабила до себе людей.

За три дні, які ми могли провести на цьому місці через недостачу корму для тварин, ми, звичайно, не могли розкопати всю площу руїн, яка займала вздовж ріки на обох її берегах кілька кілометрів у квадраті. В її межах траплялись рештки глинобитних башт різної величини; одні з них були колись сторожовими баштами на околицях міста, інші — караульними приміщеннями всередині його, треті — буддійськими субурганами, мабуть, пізнішого часу.

Адже, якщо виходити з історичних даних і спостережень мандрівників, можна гадати, що місто Шаньшань, або Лоу-Лань, за два тисячоліття, що минули з часу перших відомостей про нього, могло гинути разів три або чотири, якщо не більше, залежно від переміщення русла ріки Кончедар'ї з півночі на південь і назад і знову відроджуватися на тому самому місці. Ми виявили тепер рештки найбільш древнього міста, відомого китайським історикам у першому столітті до нашої ери під цією назвою, а також рештки рибальських хаток нижче по течії, які існували не більш як двісті років тому. А в проміжку між цими датами Кончедар'я могла ще не один раз залишати це русло і, зливаючись з Тарімом, утворити нове озеро на півдні біля підніжжя Алтинтагу, де М. М. Пржевальський знайшов новий Лобнор, а потім, забруднивши його своїми відкладами, знову відступати на північ, повертаючись у старе русло біля південного підніжжя Куруктагу.

Я забув згадати, що, крім руїн глинобитних башт на площі колишнього міста Шаньшань, ми під час обходу її в багатьох місцях бачили стовпи різної висоти і товщини, вертикальні, похилені та лежачі, колоди, дошки, круглі щити, збиті з товстих дощок, які, мабуть, являли собою залишки грубих первісних коліс, низькі тини з пруття тощо в проміжках між барханами піску та ярдангами; траплялися черепки великих посудин з випаленої глини для води або зберігання борошна чи зерна. З цих руїн видно, що місто було велике, і, звичайно, наші розкопки виявили лише невелику частину археологічних залишків, що зберігалися в цих руїнах. Але добуте нами мусило спонукати послати спеціальну експедицію відповідного складу вчених для здіймання і розкопок на всій площі старого міста біля Лобнору, де, можливо, побував і Марко Поло в XIII столітті.

Упакувавши старанно всі знахідки, які становили загалом не дуже важкі в'юки для двох верблюдів, ми вирушили вгору по старому руслу Кончедар'ї і ввечері того ж дня зупинились на тому місці поблизу руїн Емпень, де ночували по дорозі з Токсуна і звідки зробили екскурсію для розкопок на місці рибальських хаток. Місцеположення міста Шаньшань, яке ми відкрили тепер, знаходилось на відстані близько 38 верст від цього пункту вниз по колишній течії Кончедар'ї.