Худайберди Тухтабаєв - Кінець Жовтого дива

Здесь есть возможность читать онлайн «Худайберди Тухтабаєв - Кінець Жовтого дива» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1978, Издательство: Веселка, Жанр: Прочие приключения, Полицейский детектив, Юмористическая фантастика, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Кінець Жовтого дива: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Кінець Жовтого дива»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Якщо ви читали повість-казку X. Тухтабаєва «Пригоди двієчника» про Хашима Кузиєва, котрий знайшов чарівну шапочку, вам цікаво буде дізнатися, ким став кмітливий шибеник, як йому працювалося в міліції, в яких складних і часом небезпечних операціях він брав участь.
Цей веселий пригодницький роман з елементами казкової фантастики удостоєний премії Всесоюзного та Республіканського конкурсів на кращий твір про радянську міліцію.

Кінець Жовтого дива — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Кінець Жовтого дива», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Я певен, Адилджане, що ви ще пам'ятаєте свою обіцянку.

— Пам'ятаю, — сказав прикахикнувши Адил-хитрун.

— Виходить, мої старання не були марними.

— Так, я переконаний, що будуть винагороджені і ваші майбутні зусилля.

Шакір удав, що не почув.

— Тоді я хотів би одержати золотце і бігти додому. Година, бачся, вже нерання…

— Я не зможу віддати вам золото зараз…

І хитрун заходився довго пояснювати своєму «дорогому другові», що його скарби зберігались у трьох місцях. Одне, як уже відомо, «накрила» міліція. Два інші сховки далеко звідси, у могилах його пращурів. З'їздити туди він не зміг: по-перше, геть знесилений, а по-друге, за ним постійно полюють. Досі сяк-так перебивався на жменьку золота, яку. залишив колись Могильникові Суфі. Якщо аллах допоможе, на цьому тижні він обов'язково розкопає хоч один із своїх сховків. Але щоб поїхати по скарб, конче потрібен паспорт на чуже ім'я.

— Паспорта я не зможу дістати, — несподівано твердо сказав законник.

— Без паспорта не буде золота, — відрізав Адил-хитрун. Однак, помітивши, що настрій у Шакіра зіпсувався, хутко витяг з кишені п'ять золотих монет, поклав перед спільником.

— За одну таку монету можна купити будь-який паспорт. — Потім додав, м'яко так і солодко: —Ви ж знаєте, Шакірджане, що я ніколи не обманював друзів.

Законник недовго вагався: взяв золоті монети, попробував на зуб, мовляв, чи не фальшиві, — переконавшись, що ні, сховав їх до кишені. Відразу пожвавішав, бліде обличчя розчервонілося, і вони повернулися до розмови про паспорт. Перебрали кілька варіантів і нарешті дійшли висновку, що найкраще зробити паспорт на ім'я імама цієї мечеті, який помер десь так років десять-п'ятнадцять тому. По-перше, обличчям він був дуже схожий на Адила-негідника. По-друге, не мав ні дітей, ні жінок, ні родичів. Його, звичайно, всі забули, і тут не загрожують ніякі несподіванки. Одне слово, п'ять золотих монет зробили бесіду приємною, дуже щирою і дружньою. Шакір-консультант став м'який, добродушний і дотепний. Поради — корисні й нікчемні — так і сипалися з його вуст.

— Я гадаю, вам зараз набагато безпечніше перебувати тут, аніж в іншому місті. В Америці фальшивомонетники працювали в підвалі комітету по боротьбі з фальшивомонетниками.

Адил-хитрющий засміявся.

— Правильно, Шакірджане, брате мій, — сказав він. — Мухобойка небезпечна для мухи, доки вона літає, але якщо вона сяде на мухобойку, та для неї вже не страшна. Ну, а я скоро перейду жити постійно в підвал полковника Атаджанова.

Вони беззвучно засміялися, трясучи животами, витираючи сльози, що виступили з очей. Наостанку домовилися зустрітись наступного четверга тут-таки, о другій годині ночі.

Могильник, як тінь, вислизнув із-за дерев.

— Усе гаразд, мій благодійнику?

— Бог дасть, усе влагодиться, — одказав Адил-баттал, притягнув до себе Могильника і щось зашепотів йому на вухо. Суфі теж відповів йому пошепки, тож я не зміг почути їхньої розмови. Потім Могильник передав «благодійникові» вузлик з їжею, причинив двері склепу й забив їх цвяхами, наче живцем поховав свого божка.

Майстерність слідчого

Коли я прокинувся, була одинадцята година. Далася взнаки вчорашня безсонна ніч. Салімджан-ака, звичайно, давно вже на службі. У дворі голосно кудкудакала курка. Саме вона й розбудила мене. Я виглянув у вікно: сусідський хлопчик, той, на якого не настачиш штанців, заповзято ганявся за куркою.

— Бахраме, ти що ото робиш? — поцікавився я.

Хлопчик не відповів і, оскільки вже полонив курку, схопивши її за крила, пішов до мене.

— Хашиме-ака, перевірте пальцем ось тут, чи нема яйця?

— Навіщо тобі яйця?

— Дома вже є одне. Якщо буде двоє, продам і куплю гуми на рогатку.

Я пообіцяв Бахрамові принести гуми з умовою, якщо він відпустить курку. Снідати самому не хотілося, тому я купи за рогом чотири пиріжки з потрухом, що їх студенти немилозвучно прозвали «вухо-горло-ніс» і, дорогою знищуючи їх, дістався до відділення. Я поспішав доповісти полковникові про все, що дізнався вчора, одержати вказівки, як діяти далі?

Ліляхон, закинувши ногу на ногу, гортала журнал мод.

— Салімджан-ака у себе? — запитав я, привітавшись з нею.

— Поїхав до Ташкента. Разом з парторгом, — відповіла в на кудись у простір.

— До Ташкента? Чого?

— Там без вашого дозволу затіяли нараду.

— Шкода, мені треба було порадитися з полковником.

— Він залишив замість себе мене. — Ліляхон нарешті підвела голову, взялася руками в боки, підробляючись під Салімджана-ака, спитала: — Так, товаришу Кузиєв, слухаю вас?

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Кінець Жовтого дива»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Кінець Жовтого дива» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Худайберды Тухтабаев - Золотой выкуп
Худайберды Тухтабаев
Худайберди Тухтабаєв - Пригоди двієчника
Худайберди Тухтабаєв
Худайберды Тухтабаев - Конец Желтого Дива
Худайберды Тухтабаев
Худайберды Тухтабаев - Волшебная шапка
Худайберды Тухтабаев
Худайберды Тухтабаев - Свет в заброшенном доме
Худайберды Тухтабаев
Ґрем Ґрін - Кінець роману
Ґрем Ґрін
Худайберди Тухтабаев - Оседлав желтого джина
Худайберди Тухтабаев
Отзывы о книге «Кінець Жовтого дива»

Обсуждение, отзывы о книге «Кінець Жовтого дива» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x