Владислав Махеєк - Сучасна польська повість

Не позбавлена спостережливості Кристина констатує окремі елементи неприпустимої в соціалістичному світі психології гендлярів і пристосуванців, новітніх марнотратників життя, але не тільки не протистоїть цій моралі, а й засвоює її й керується нею у повсякденному житті.

Не випадково ще до появи Романа в житті Кристини він вимальовується в її уяві як своєрідний еталон найбільш вигідного й респектабельного кандидата в чоловіки — науковець з квартирою, що захоплюється мотоциклом і мріє про власну машину.

Письменник примушує свою героїню вирвати ті сторінки щоденника, де йшлося про мотиви, якими вона керувалася, виходячи заміж. Навіть їй соромно зізнатися перед самою собою, що керувалась вона насамперед голим розрахунком. Кристина ніколи не спроможна була піднятись до розуміння наукових інтересів і запитів чоловіка. У поглядах на нього вона виходить з неписаного кодексу типової міщанки: «чоловік — це дитина», «їм все життя аби тільки гратися», «від них самий клопіт, користь з них невелика, та й радості мало».

Ніщо в її очах не має цінності, ніщо не може перешкодити їй вільно й невимушено пливти по хвилях життя. Вона зраджує чоловіка, бо «всі так роблять», зневажає його, бо як же інакше могла б утверджувати свою дуже сумнівну зверхність?

І от Роман несподівано вмирає. Руйнується тверда, стабільна життєва позиція, що уявлялась вічною й непорушною, героїня вперше в житті по-справжньому страждає, переживає, хвилюється.

Все ж автор не дуже тішить себе й читача вірою в можливість її остаточного переродження. Прекрасно виписана сцена біля вітрини магазину з тканинами не вселяє надій на кардинальний злам у свідомості самозакоханої міщанки. Над чоловіком нависла смертельна загроза, а дружина не може собі відмовити помилуватись виставленою за склом узорчастою парчею: «Тепер я крізь скло доторкаюсь до неї пальцями, беру в руки, розправляю і прикладаю до себе. Парча обтягує мої груди й стегна, я дивлюся в дзеркало і бачу себе в сукні з цієї матерії. Силкуюся пригадати, скільки у мене в гаманці грошей. Проте не розкриваю сумочки, щоб перевірити. Зрештою, цей магазин відчиняється лише об одинадцятій».

Кращі зразки сучасної польської прози характеризує соціалістична ідейність, проблемна масштабність і тематична різноманітність, неослабний інтерес до пошуків нових засобів художнього виразу. Розглянуті повісті Владислава Махеєка, Богуслава Когута, Ришарда Клися, Корнеля Філіповича дають певне уявлення про її загальний творчий діапазон.

ВАЛЕРІЯ ВЄДІНА

Владислав МАХЕЄК. Змовники.

Ришард КЛИСЬ. «Какаду».

Богуслав КОГУТ. Кому дозволено жити

Корнель ФІЛІПОВИЧ. Чоловік — це дитина

Чотири повісті сучасних польських письменників. Післямова Валерії Вєдіної.

Ридз-Смігли, Едвард(1886–1941) — польський політичний і військовий діяч, з 1936 р. — маршал. Замолоду був художником. Очолював крайнє праве крило санації. — Тут і далі примітки перекладача.

Журнал, що його видавало фашистське політичне угруповання ОНР (Обуз народово-радикальний — Національно-радикальний табір).

Національно-демократична партія, «ендеція» — польська буржуазно-націоналістична партія (1897–1945), з якою була зв’язана значна частина католицького духівництва.

Дефензива— охранка в буржуазній Польщі.

Дмовський, Роман(1864–1939) — польський політичний діяч, один із засновників національно-демократичної партії, противник Пілсудського.

Шеля, Якуб— польський селянин, один із ватажків селянства під час повстання в Західній Галичині 1846 р.

Санація(буквально: оздоровлення) — назва фашистського режиму (1926–1939), встановленого в Польщі клікою Пілсудського.

«Страж Пшедня» («Авангард») — проурядова молодіжна організація в середніх школах.

ОЗОН(Обуз З’єдноченя Народовего — Табір національної єдності) — реакційна політична організація, що підтримувала санаційний режим.

Геть, геть, геть! (Лат.)

Геть суперечки… з (лат.).

Пепеесівці— члени Польської соціалістичної партії (ППС).