— Які у араба докази, що це — ваша донька? — спитав лорд Грейсток.
— Жодних, — відповів співрозмовник. — Ось чому ми вирішили, перш ніж організувати експедицію, порадитись із вами. Той чолов’яга має лише стару фотографію, на звороті якої газетна вирізка, де оголошується розшук дівчинки і обіцянка винагороди. Я боюся, що араб десь знайшов стару газету, побачив наше оголошення, спокусився обіцянкою винагороди і тепер намагається накинути нам першу-ліпшу білу дівчину, розраховуючи, що через стільки років ми не зможемо пересвідчитися достеменно, наша це донька чи ні.
— У вас є з собою фотографія? — спитав лорд Грейсток.
Генерал дістав з кишені конверт, витяг пожовклу фотографію і подав англійцеві.
І коли старий вояк знову побачив риси обличчя загубленої доньки, йому на очі навернулися сльози. Лорд Грейсток якусь мить вивчав фотографію. В його очах з’явився дивний вираз. Він натиснув ґудзик дзвінка на столі. Вмить з’явився служник.
— Попросіть дружину мого сина, якщо її ласка, зайти до мене в бібліотеку, — наказав він.
Двоє чоловіків сиділи мовчки. Генерал Жако був надто вихований, щоб виказати здивування з приводу дивної поведінки лорда Грейстока. Він вирішив, щойно молода пані прийде, привітатися і при першій нагоді піти геть. Наступної миті увійшла Меріем.
Лорд Грейсток і генерал Жако підвелися їй назустріч. Англієць мовчав — він хотів побачити, яке враження справить обличчя дівчини на француза. Бо коли Джон побачив дитячу фотографію Жанни Жако, у нього з’явилося ймовірне припущення. Щойно генерал Жако побачив Меріем, як відразу повернувся до лорда Грейстока.
— І ви давно це знали? — схвильовано спитав він.
— Відтоді, як ви мені показали фотографію, — відповів англієць.
— Це вона! — сказав Жако голосом, що тремтів від хвилювання. — Але вона не впізнає мене — звичайно, ні.
Потім він повернувся до Меріем.
— Дитино, — сказав він, — я твій…
Вона не дала йому договорити і з щасливим вигуком кинулася в його обійми.
— Я знаю тебе! Я знаю тебе! — закричала вона. — О, тепер я згадала! — І старий обійняв дочку.
Джек Клейтон і його мати, коли вислухали всю історію, були також щасливі, що Меріем знайшла батька і матір.
— Врешті, тобі не доведеться мати за дружину бідну арабську сирітку, — сказала Меріем. — Правда, це чудово?
— Ти надзвичайна! — відповів Убивця. — Я одружився з моєю маленькою Меріем, і мені геть байдуже, чи вона арабка, чи просто маленька Тармангані.
— Ні те, ні друге! — сказав генерал Арман Жако. — Вона — справжня принцеса.
Бвана— африканське шанобливе звертання: «пан».
Медитації— тут означає зосереджені, глибокі роздуми.
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу