Євгеній Литвак - Епоха слави і надії

Присвячується одному з найважчих періодів мого життя.

Євгеній Литвак

Про саму книгу хочу сказати наступне. Хай і не відразу, але мені вдалося наблизитися до правди. До тих самих потаємних знань, які так ретельно, і на жаль успішно, приховують від нас до цього дня. Під час досліджень, мені пощастило зазирнути, хоч і одним оком, в такі древні сховища знань, про існування яких не відають навіть історики. Іноді мені, що гріха таїти, доводилося використовувати навіть не зовсім законні методи.

Написане на сторінках цієї книги доводилося збирати по крихтах: випадкова згадка в старовинному рукописі, дивом уцілілий в архіві документ, безвинне на перший погляд свідчення, пару рядків, знайдених в мережах Всесвітньої павутини. Дрібними крихітними мазками мені вдалося написати ціле переконливе полотно. І день, коли воно з'явилося переді мною в усій своїй красі і показало свою воістину страхітливу суть, став для мене наважливішим у житті.

Мені відкрилося, що релігія – зовсім ніякий не самообман, не породження дурості і неосвідченності, як колись стверджували партійні атеїсти. Релігія є знаряддя, в руках витончених і недобрих умів, прагнучих правити людством. Старий і Новий Заповіти – дві ступені одних сходів, що ведуть до світового панування. Саме останнє було і залишається метою тих, хто започаткував християнство і проштовхнув його в маси. Втім, це стосується і інших релігій. З незапам'ятних часів людина шукає відповіді на питання: "Хто я?", "Звідки?", "Що керує моєю долею?", "Що буде зі мною після смерті?". А той, у кого є відповіді, має безмежну владу. Будь то християнство, іслам або буддизм – кожне віровчення насправді прагне дістати контроль над думками і вчинками людей.

Відкрити для себе цю істину виявилося страшно і гірко. Адже виходить, що тисячі років праці і страждань, річки крові, пролиті поколіннями наших предків, – усе це робилося в ім'я неіснуючих ідолів, лише заради чужої ненаситної жадібності, що ховається в тіні розп’ятть. І тепер мені залишається тільки одне: нести своє знання тобі, читач, оскільки пора вже покласти край найбільшій профанації в історії людства.

Втім, не одна лише релігія є винуватицею людських бід. Протягом всієї історії, люди воювали, вбивали і нівечили один одного з багатьох причин, і не лише на догоду богам. Якщо замислитися, передвсім, всім нам слід побоюватися самих себе. Прибравши одне джерело ворожнечі, відразу з'являється друге, третє, четверте і п'яте. І немає ніяких гарантій, що ти битимешся на стороні гідної справи, що добро переможе, а справедливість переможе.

Немає нічого важливішого, ніж знати і пам'ятати свою історію. Спогади, подібні до маленьких шматочків великого полотна, здатного показати цілісність твору під назвою "життя". Багато хто з них дарує душевне тепло, здатне прикрасити картину яскравою посмішкою. Інші ж, якщо їх неправильно зберігати, немов уламки встромлюються вістрями у відкриті рани і завдають непоправної шкоди. Одного бажання пам'ятати недостатньо, щоб зцілитися, адже іноді минуле може навіть вбити…

Звичайно, Вам, шановані читачі, буде нелегко відразу повірити в те, про що я пишу в своїй книзі. Це і зрозуміло – я і сам неодноразово відмовлявся вірити в істини, що відкрилися переді мною. Просто прочитайте її – і, можливо, багато що з того, що здавалося раніше загадковим і дивним, стане набагато простішим та зрозумілішим.

Ашока і Таємне Братство Дев'яти Невідомих.

Протягом тисячоліть хтось старанно позбавляв людство від знань, що накопичилися, знищуючи все, що хоч побічно могло вказати людям шлях істинного розвитку. Шлях, який можна пройти, тільки удосконалюючи власні сили і свідомість, але ніяк не за допомогою милиць "технічного прогресу".

Якби не були загублені древні знання, світ би зараз виглядав абсолютно інакше. Протягом всієї історії людства несподівано з'являлися і так само несподівано зникали дивовижні книги.

Згідно з легендою, загадкове Братство Дев'яти Невідомих, було засновано індійським імператором Ашокою. Прагнучи розширити межі своєї імперії, Ашока пішов війною на сусідню країну Калінгу. В результаті кровопролитних битв загинула велика кількість людей. Розповідають, що коли Ашока побачив створене ним зло, немов прозрів, і його, ніби підмінили. Він прийняв буддизм і ухвалив надалі завойовувати не землі, а серця людей.