Жозеф Роні - На нові землі

Отже боротьба первісної людини з природою була винятково тяжкою. Примітивні знаряддя праці і низький рівень розвитку виробничих сил не гарантували людей від частих голодувань і величезної смертності. І тому невірно думати, ніби в далеку давнину існував якийсь особливий період, коли люди не знали ніяких труднощів у своєму житті і діставали від природи все необхідне без особливих зусиль. Балачки про «золотий вік» в минулому є нічим не виправдана і безпідставна вигадка. Великий геній людства В. І. Ленін писав з цього приводу: «Що первісна людина діставала необхідне, як вільний подарунок природи, — це дурна баєчка... Ніякого золотого віку позаду нас не було, і первісна людина була цілком пригнічена трудністю існування, трудністю боротьби з природою» [2] В. І. Ленін, Твори, т. 5, стор 91. .

Завдяки напруженій спільній праці первісне людство вийшло переможцем в боротьбі з природою. І якими б примітивними не були знаряддя праці людей стародавнього кам’яного віку, вони мали величезне історичне значення для розвитку суспільства. Вони поклали початок і стали необхідною умовою дальшого розвитку людства. Ось чому ця епоха цікава і важлива для сучасних поколінь. Саме завдяки цьому художні твори про життя первісних людей користуються великою популярністю серед широких кіл юних читачів. Пригадаймо роман Ж. Роні «Боротьба за вогонь», «Пригоди доісторичного хлопчика» д’Ервільї, «Земля Саннікова» В. Обручева та інші.

Стародавній кам’яний вік (палеоліт) поділяється на дві великі епохи — ранній і пізній палеоліт. В епоху раннього палеоліту відбувся процес заселення людьми значних просторів на Землі (в тому числі і позатропічних), відбувся перехід від збирання рослинної їжі до полювання на великих тварин. Люди навчилися застосовувати, а потім і штучно добувати вогонь, виготовляти одяг із шкур тварин, робити перші примітивні житла в природних печерах.

Про всі ці історичні події, що відбувалися одночасно на різних територіях розселення первісних людей, нам розповідають археологічні знахідки. В той час (приблизно 200 тисяч років тому) в багатьох сучасних районах з помірним кліматом і на значній частині материка Європи панував субтропічний клімат. Первісна людина ще не вийшла за межі цих районів з багатою, теплолюбною рослинністю і тваринним світом. В хащах і болотах тоді водилося безліч гіпопотамів, південних слонів, носорогів, шаблезубих тигрів (махайродусів); у печерах жили лев та гієна. Саме такою тропічною областю й були «нові землі», які змальовує автор романа. В багатьох місцях Європи, Африки та Азії, найбільш сприятливих для життя людей і дуже віддалених одне від одного, зараз відомі сліди їх перебування у вигляді знахідок — грубо опрацьованих простим оббиванням кам’яних знарядь праці, відомих в науці під назвою ручних рубил. Це звичайні довгі камені, загострені з одного кінця. Ними первісні люди обробляли дерево, викопували їстівне коріння та плоди, полювали на дрібних тварин тощо. Багато знарядь праці в той час виготовлялося також з дерева.

В розшуках їжі люди часто переходили з місця на місце, — вели бродячий спосіб життя. Постійних жител і поселень в той період ще не було: люди зупинялися в тому чи іншому місці на певний час, протягом якого вони могли здобувати там необхідні засоби для життя. Завдяки теплому клімату первісні люди спочатку не мали потреби в одязі, не знали вогню. Спільне життя в таких умовах було для людей єдино можливим і абсолютно необхідним. Окремі люди, відірвані від своєї групи і позбавлені її допомоги, були приречені на загибель від голоду і хижих тварин.

На початку кам’яного віку жила найдавніша людина, відома в науці під назвою пітекантропа («мавполюдина»), яка зберігала в будові свого тіла ще багато спільних рис з своїми предками — вищими людиноподібними мавпами кінця третинного періоду.

Саме такими людьми на нових землях є лемури, Лісові Люди, зображені Ж. Роні. Вони були озброєні ручними рубилами — «загостреними каменями», займалися збиранням плодів і коріння і зовсім не знали вогню.

Приблизно 200—150 тисяч років тому на значній території, особливо в Європі, розпочалося велике зледеніння, яке викликало помітні зміни в кліматі. Ці зміни вплинули на характер життя та господарську діяльність людей.

Поширені раніше теплолюбні тварини та рослини поступово в і дійшли на південь або зовсім зникли, а їх місце зайняли тварини і рослини, що пристосувалися до життя в більш суворих кліматичних умовах. А люди, частина яких опинилася на цих територіях Старого Світу, перейшли до нових форм господарської діяльності, головною з яких було полювання на великих тварин.