Володимир Малик - Горить свіча

Тумен — те що й тьма, тобто 10 000 воїнів.

Нойони — монгольські феодали.

Камча — нагайка.

Баатур — визначний воїн, витязь.

Ойє — так.

Соїл — булава, довбешка.

Арати — кочовики-простолюдини.

Терджуман — перекладач, товмач.

Кипчак — половець.

Богол — раб.

Кіш — стан, місце розташування орди чи загону кочовиків.

Канга — дерев'яна колодка на шию.

Чапан — верхній одяг.

Гутули — чоботи.

Йєка-монголи — великі монголи.

Шокпар — бойова булава з залізними гостряками

О аруах! — О дух предків!

Лядські ворота були розташовані у Хрещатому яру. Ляд, лядина — дрібний ліс, кущі, болото.

Джихангір — потомок Чінгісхана, принц крові.

Копирів кінець був розташований між теперішньою Львівською площею і вулицею Обсерваторною. З Києвом він сполучався Іудейськими ворітьми (на Львівській площі).

Желя, жля — волосяний аркан половців, яким в'язали полонеників.

Див. у “Слові”: карна і жля. Карна — гузир невода, кут, а переносно — бойовий стрій половців при нападі, оточення.

Перестріл — відстань, на яку летить стріла.

Михайло Всеволодович Чернігівський — син Всеволода Чермного, онук Святослава Київського, героя “Слова о полку Ігоревім”.

Нукер — воїн.

Поруб — темниця, яма, тюрма.

Мангуси — злі духи.

Цей вислів означав каяття і прохання про помилування.

Руссю в ті часи називалася Київська земля. Всі інші князівства часто називалися українами — Переяславська, Сіверська, Галицька, Волинська, навіть Заліська. Пізніше це слово стало власною назвою — Україна. Поняття “Росія” з'явилося в XVII ст.

Послушник — монастирський прислужник, що готується стати ченцем.

Навороп — роз'їзд, передовий загін, розвідка.

Клич (тюрк.) — довгий захалявний ніж.

Мати Бели IV була половчанкою.

Китати (монг.) — китайці, китатським — китайським.

Мстиславів город був розташований у районі Володимирської горки.

Бабин торжок — торговий майдан на Горі, у Верхньому Києві, пізніше — центральний майдан перед Десятинною церквою.

Князь Рюрик, сучасник “Слова”, помер 1215 року.

Тепер — село Дзвонкове.

Снем — нарада, збори.

Калка — тепер р. Кальчик у Донецькій області.

Це ім'я наводить у своїх записах Плано Карпіні.

Пушта — степ, пуща.

Тумак — шапка.

Обезьких — Кавказьких, абхазьких.

Низовські землі — Володимиро-Суздальські землі.

Поршани — ті, що жили по р. Росі.

Велика Угорщина — прабатьківщина угорців на південному Уралі

Котора — міжусобиця.

Куль-Оба — Керченський півострів.

Болохівська земля — невелике князівство між Київською та Галицько-волинською землями.

Бебряних — шовкових.

Княжа Гора — місто в гирлі Росі.

Дівиця — місто на Росі

Кощій — раб, полоненик.

Така традиція пішла від Чінгісхана.

Юр'їв — тепер Біла Церква.

Чорногород — с. Чорногородка на Ірпені.

Зараз від монастиря залишилася лише назва урочища — Лисівка.

Осанна (церк.) — порятунок, захист.

Торосун — горілка.

Татари вважали недостойним воїна захищати спину.

Сьорбати — від сорби, м'ясної юшки. Так приходили в нашу мову чужоземні слова.

На Княжій Горі справді ніколи вже не селилися люди.

Туг — бунчук.

Тайджі — монгольський царевич.