Тимур Литовченко: Орлі, син Орлика

Цим проектом Григорій Орлик переймався останні роки життя (див. Хронологічну таблицю).

Сталося це наприкінці зими або ж на початку весни 1734 року (див. Хронологічну таблицю).

Гість – купець.

Джеймс Кейт у ті роки був комендантом російського війська в Україні (див. Хронологічну таблицю).

Зороастризм – традиційна релігія персіян.

Джеймс Кейт став російським провінційним великим майстром лише через 7 років після описуваних подій (див. Хронологічну таблицю). Отже, гість продемонстрував вищість свого статусу у масонській ієрархії, ніж мав на той момент комендант російських військ.

Є відомості, що Пилип Орлик справді належав до однієї з масонських лож і мав у ній доволі високий статус.

Маркіза де Помпадур справді вважала Вольтера своїм духовним наставником. Клопотаннями маркізи Вольтер набув славу, достойне місце академіка й головного історика Франції, а до того ж – звання придворного камергера. Вдячний філософ присвятив маркізі де Помпадур «Танкреда» – один з найвідоміших своїх творів. Спеціально для маркізи написав «Наваррську принцесу» і «Храм Слави». А коли де Помпадур померла – один з небагатьох відшукав теплі слова вдячності на адресу покійної.

Це сталося після травня 1715 року, у цьому званні Григорій Орлик брав участь в обороні фортеці Штральзунд (див. Хронологічну таблицю).

Швачка дешевого одягу, яка нерідко підзаробляла проституцією. Це презирливе прізвисько дали маркізі де Помпадур її високородні ненависники. Адже офіційно батьком Жанни-Антуанетти Пуассон вважався спійманий на крадіжці челядник, який до того ж кинув сім'ю. Неофіційно ж вказували на її багаторічного покровителя дворянина-фінансиста Нормана де Турнема, за племінника якого – д'Етіоля вона вийшла заміж у 1741 році (див. Хронологічну таблицю).

Вдячна маркіза де Помпадур справді сплачувала мадам Феліції пенсію аж до самої своєї смерті, що настала у квітні 1764 року (див. Хронологічну таблицю).

Девіз французького короля Луї XIV.

У ті роки фігура посла Франції у Туреччині вважалася ключовою на всьому Близькому Сході, а подібне призначення розглядалося, як найвища честь.

Переговори д'Еона з Єлизаветою, в результаті яких король Великої Британії не отримав 10000 матросів для Ганноверської флотилії, яких обіцяв йому канцлер Воронцов, відбулися у період після 1754 року, але до Семилітньої війни (див. Хронологічну таблицю).

Юрій Хмельницький (1641—1685) – молодший син Богдана Хмельницького, гетьман України у 1657, 1659—1662, 1677—1681, 1685 роках. Безвільний, слабкий правитель потурав перетворенню практично незалежної держави на доволі урізану автономію. Зокрема, у 1659 році під тиском росіян підписав фальсифікат статей Переяславської угоди, а згодом – Слободищенський трактат із Польщею, за яким Лівобережна Україна залишалася під владою Росії, а Правобережна – Польщі. Востаннє його проголошували гетьманом турки. Наприкінці 1685 року вони ж і стратили Юрія Хмельницького у Кам'янці за жорстокість і знущання над підданими.

Це сталося 1 серпня 1759 року (див. Хронологічну таблицю).

Прізвисько Луї XIV.