Юрій Сорока - Брестська Унія. 1596

Таким чином, ліквідація Української греко — католицької церкви була частиною плану, спрямованого на організацію всебічної відсічі антирадянським настроям, які з'явились після кривавого придушення Йосипом Сталіним будь — яких виявів здорового глузду, і на зміцнення радянської влади в західноукраїнських землях. Того зміцнення, наслідки якого ми відчуваємо до цього часу, ставши заручниками бездуховно — атеїстичного минулого нашої країни.

Ми розглянули Брестську унію, намагаючись висвітлити її передумови та наслідки під різними кутами зору — від суспільно — політичних до духовних. Час, що минув від пори її ухвалення, не зміг притлумити гостроти поставлених злукою церков питань і сьогодні, залишаючи на розсуд сучасних мислителів користь та негативний вплив підписаних наприкінці XVI сторіччя домовленостей. Ця книга є лише спробою зібрати воєдино матеріал, який може стати джерелом подальших досліджень.

Як часто буває в історичній науці, та чи інша подія не знаходить одностайного тлумачення серед наукових кіл і громадян. До цієї категорії можна віднести й Брестську унію 1596 року. Були у впровадженні її в життя темні сторони, були й світлі. І лише тепер, дивлячись на минулі події з висоти прожитих років, можна спробувати засвоїти уроки історії й використати дарований нею досвід і просуватися далі, розбудовуючи українську державу й намагаючись зробити її людей заможною та щасливою спільнотою. Народом, який щиро любить свою країну і пишається нею. Народом, який вірить у Бога й слухає церковні проповіді незалежно від того, священики якої конфесії доносять слово Боже до людей, а лише з усвідомленням визначальної ролі церкви у своєму житті.

Булла — основний документ папи римського у середньовіччі. Скріплювався свинцевою, а іноді й золотою печаткою.

Тут — відлучення від церкви.

Дідаскол ( гр .) — учитель, наставник

Ставропігія — пряме підпорядкування владі патріарха, оминаючи владу місцевих єпископів.

Роставицька угода — укладена в жовтні 1619 року поблизу м. Паволоч на р. Роставиці (нині Житомирська обл.). В основу Роставицької угоди покладено умови Вільшанської угоди 1617 року. За Роставицькою угодою кількість козацького війська зменшувалася з 20 тис. до 3 тис. Козаки із вислугою менше п'яти років мали повернутися під владу панів і державців. Реєстрові козаки повинні були виселитися з маєтків шляхти й духівництва. Кошти на утримання реєстру становили 40 тис. злотих. Козацька верхівка зобов’язувалася знищити човни, покарати козаків, що брали участь в останніх морських походах на Крим і Туреччину, і погодитися на кандидатуру гетьмана, якого призначить польський король.