Іван Єфремов - На краю Ойкумени

Тір — стародавня столиця Фінікії на південь від сучасного Бейрута, на півдні сучасної Сірії.

Ворота Туманів — Гібралтарська протока.

Туманне море — Атлантичний океан.

У кораблів стародавніх мореплавців було два стернових весла, по одному з кожного боку корми.

Та-Кемт (чорна земля) — в розмовній мові Кемт або Кеміт (просто «чорна») — так називали самі єгиптяни свою країну.

Афрос — піна по-старогрецькому.

Так називалось у єгиптян Середземне море.

Туруша — етруск.

Кефті, або кефтіу — по-єгипетському значить «позаду», назва Кріту і народу, що його населяв.

Ханебу — люди Півночі.

Великий Дім (пер-о, звідки пішло староєврейське «фараон») — алегоричне найменування єгипетського царя-фараона, якого заборонялося називати його ім'ям.

Корона фараона подвійна — червоно-білого кольору на знак влади над «обома країнами» — Верхнім і Нижнім Єгиптом. Червона корона — Нижнього Єгипту, біла — Верхнього.

Овальною рамкою обводилися ієрогліфи, з яких складалося ім'я фараона.

Стріла — Стрілець. Ранній захід цього сузір'я означав кінець зимових бур.

Екуеша — збірна назва народів Егейського моря.

Храм у Карнаку, поблизу сучасного Луксора.

Сфінкси.

Хатшепсут — цариця XVIII династії (1500–1457 рр. до н. е.).

Знаменитий храм Хатшепсут в Дейр-ель-Бахрі.

Храм Ментухотепа — фараона Середнього царства (Ментухотеп IV, XI династії, близько 2050 р. до н. е.).

Переважно руйнувалися храми Середнього царства (2160–1580 рр. до н. е.) через велику кількість в них добре обробленого каміння.

Стародавнє царство — з III до VIII династії (2980–2445 р. до н. е.).

Нове царство — XVIII–XIX династії (1580–1205 рр. до н.е.).

Азем — електрон грецькою мовою.

Ахетатон (тепер Тель-ель-Амарна) — столиця фараона Ехнатона.

Сикомор — фігове дерево, смоківниця.

Фараон Ехнатон (Аменхотеп IV) — 1375–1358 рр. до н. е., що намагався запровадити в Єгипті нову релігію з єдиним богом — сонячним диском Атоном.

Сеп — провінція.

Пта — один з головних (восьми) богів Єгипту.

Ка — за єгипетськими віруваннями, розумна душа.

Ба — тілесна душа, привід тіла.

Гавань Суу — нині Коссейр на Червоному морі.

Лазурові Води — Червоне море.

Пунт — легендарна країна, багата золотом і пахощами; за уявленням єгиптян, знаходилась біля верхів'я Нілу, в Країні Духів Та-Нутер. Пізніше, коли єгиптяни почали плавати далеко на південь, країни, відкриті ними на східному узбережжі Африки, на південь від Сомалі, дістали назву Пунту.

Ра — ім'я бога сонця в Стародавньому царстві — верховне божество.

Чорна бронза — особливо твердий сплав міді з рідкісним металом. Стародавні металурги вміли способом додавання до бронзи цинку, кадмію та інших металів здобувати сплави високої твердості.

Аату — заколотники.

Ворота Півдня — міста Неб і Севене, нині Сієнна і Ассуан, на островах Елефантіна і Філе.

Нуб — (золото по-єгипетському) — загальна назва всіх країн на берегах Нілу від першого порога, пізніше — Нубія.

Хірхуф — начальник провінції Неб, мандрівник вглиб Африки при VI династії (2625–2475 рр. до н. е.).

Менхеперра— тронне ім'я Тутмоса III, фараона-завойовника, великого державного діяча (1501–1447 рр. до н. е.).

Країна Вават — частина сучасної Нубії, відрізок долини Нілу між сучасними Ассуаном і Хартумом.

3вір Сетха (окапі) — своєрідна жирафоподібна тварина із стародавньої родоначальної для жираф групи. Нині збереглася тільки в дрімучих лісах Конго, а раніш водилася по всій Африці, було її багато в дельті Нілу Стародавні єгиптяни взяли з неї образ свого грізного бога Сехта. Земляна свиня (та-рірі — по єгипетському трубкозуб) — своєрідний риючий африканський ссавець.