Худайберди Тухтабаєв - Пригоди двієчника

Здесь есть возможность читать онлайн «Худайберди Тухтабаєв - Пригоди двієчника» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1977, Издательство: «Веселка», Жанр: Детские приключения, Сказка, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Пригоди двієчника: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Пригоди двієчника»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Худайберди Тухтабаєв живе й працює в Ташкенті. Герої його творів — узбецькі хлопчики й дівчатка, про яких він, у минулому вчитель, розповідає дотепно, цікаво, з симпатією.
Ледар і двієчник Хашим, знайшовши чарівну шапочку, мріє про подорожі, героїчні подвиги, славу. Що вийшло з його мандрів, ви дізнаєтеся, коли прочитаєте цю веселу й повчальну книжку.

Пригоди двієчника — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Пригоди двієчника», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Не хочу в кіно, дорога. Такий у мене поганий настрій, а я повинен розважатися?

— А знаєш, що за кінотеатром стадіон «Шолікор»? [7] « Шолікор » — рисівник. Сьогодні там відбудеться дуже цікавий матч. Я пам'ятаю, ти любив футбол…

— Ще й як! Адже вдома я був капітаном класної команди!

Трибуни були забиті до краю. Люди стояли навіть у проходах. Я вирішив сісти якомога ближче до гравців — зайняв місце на лавочці, де сиділи мовчазні дублери.

Всі болільники дуже нервували, чекаючи початку матчу.

— Ось побачиш, «Шолікор» сьогодні неодмінно переможе!

— Переможе, якщо так, як учора, заб'є у свої ворота три м'ячі!

— У поразках «Шолікора» винен тільки Кадиров: м'яч біжить до нього, а він біжить від м'яча.

— Кинь ти! Якщо хто і вміє бити дальні — то це саме наш славний Кадирчик!

— Ні, якби сьогодні грав Теодор Рахімов. Хто-хто, а він врятує команду од вірної загибелі.

— «Шолікора» завжди рятує Геннадій Супоницький, а не твій кривоногий Теодор!

— Що ти сказав? Ану лишень повтори!

Добре, що пролунав сюрчок судді і футболісти розсипались по місцях, а то була б чубанина між нервовими болільниками.

Гості одразу вдалися до атаки. Шостий номер спритно обіграв наших захисників і забив майстерний гол. Шолікорівці розгубилися, заметалися по полю. А гості знову повели м'яча до воріт. Лівий захисник дав довгий пас правому, а той перепровадив м'яча в повітрі центральному нападаючому. Центральний нападаючий одірвався від «опікуна» і сильним ударом пробив ворота. Болільники заревли.

— Генка, халтурник! Грай, як слід, коли хочеш одержати квартиру!

— Теодор! Ти футболіст чи гусак?

— Суддю на ми-ило-о!

— Якубов! Ти чого на поле виліз, якщо бігати не вмієш, роззяво!

Свист, вигуки… Сказати по правді, кепсько грали шолікорівці. А гості працювали дуже злагоджено й технічно. Це стало найпомітніше, коли вони закотили нам і третій гол. Деякі болільники ледь не плакали. Інші нахвалялися повідривати шолікорівцям вуха. Ще інші демонстративно полишали трибуни, кленучи футбол як найнесправедливішу в світі гру. Гості, звичайно, все це бачили і вже грали з нами впівсили, як із слабаками.

Ні-і, дорогі гості, рано радієте! Ми вам ще покажемо, на що здатні шолікорівці. Навіщо ж тоді зібралося тут сто тисяч глядачів? Помилуватися вашою перемогою? Тримайте кишеню!

Я надів шапочку і вибіг на поле.

Гості готували чергову атаку. М'яча вів шостий номер. Він не поспішав, вичікуючи, коли зручніше буде передати його форвардові. Але тут підскочив я, вихопив м'яча з-під ніг шістки і кулею полетів до воріт гостей. Забачивши чудо, глядачі завмерли, затамували подих. Стало чути навіть цокання годинника на світловому табло. Людям здавалося, що м'яч летить у повітрі, не торкаючись землі. Ворота наближалися. Метрів за три від мене тупцяв бутсами Геннадій Супоницький. Він важко дихав і скреготів зубами, не розуміючи, що сталося з м'ячем.

До цілі лишалося метрів п'ятнадцять. Поблизу анікогісінько. Я поклав м'яча на землю і ледве встиг відскочити вбік: Геннадій з усієї сили вдарив по воротах. М'яч прорвав сітку, збив з ніг фотокореспондента, що стояв за ворітьми, і впав десь серед бурхливого галасу болільників. Якщо вже наші футболісти б'ють, то саме так. Запам'ятайте це, шановні гості!..

М'яча подали воротареві супротивника. Той поклав його на землю, відійшов назад на кілька кроків, щоб розігнатися. А я, не чекаючи, доки він ударить, ухопив м'яча й спритно підкинув його під ноги Якубова, що стояв поблизу.

— Бий, Якубов, бий, роззяво! — завили болільники.

Якубов заплющився від хвилювання і щосили вгатив по м'ячеві. Воротар підлетів високо вгору й шелепнувся на землю, як жаба. Гол! Чудовий, першокласний гол.

Радості болільників «Шолікора» не було меж. Тисячі кепок, тюбетейок і капелюхів злетіли в повітря, затуливши сонячне світло. Люди, що ніколи не знали одне одного, цілувалися, мінялися на згадку про матч годинниками, краватками, дивовижними запальничками. Годі описати те, що творилося на трибунах! Це треба було бачити. На власні очі.

Скільки радості, щастя подарував я сьогодні людям! Не знав я досі, дурень, не знав, кому потрібна моя квітуча сила. Поетів мучив, мандрівників мучив, мучився сам. А моє місце, виявляється, ось тут, на зеленому м'якому полі, осяяному світлом сонця і прожекторів.

Тут чекає мене слава й удача Тут я принесу людям користь ви чуєте мене - фото 7

Тут чекає мене слава й удача. Тут я принесу людям користь, ви чуєте мене, шановний Атаджане Азизовичу і дорогий мій математик Кабулов?!

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Пригоди двієчника»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Пригоди двієчника» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Худайберды Тухтабаев - Золотой выкуп
Худайберды Тухтабаев
Худайберди Тухтабаєв - Кінець Жовтого дива
Худайберди Тухтабаєв
Вацлав Чтвртек - Пригоди Румцайса
Вацлав Чтвртек
Худайберды Тухтабаев - Конец Желтого Дива
Худайберды Тухтабаев
Худайберды Тухтабаев - Волшебная шапка
Худайберды Тухтабаев
Худайберды Тухтабаев - Свет в заброшенном доме
Худайберды Тухтабаев
Худайберди Тухтабаев - Оседлав желтого джина
Худайберди Тухтабаев
Отзывы о книге «Пригоди двієчника»

Обсуждение, отзывы о книге «Пригоди двієчника» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x