Борис Гуменюк - Вірші з війни

А зараз як?
А зараз у мене немає ворога
Тобто ворог доволі умовний
У мене є сектор обстрілу
Он та зєльонка
З якої якесь падло третій день
намагається в мене поцілити
Тож я у відповідь веду інтенсивний вогонь

От якби відстань була трохи меншою
Як колись щоб я міг бачити його очі
Чи принаймні докричатися до нього
Я б йому сказав:
Слухай чудак
Тобі шо блін нема чим більше
в цьому грьобаному житті зайнятися
Перепочинь хвильку
Встигнеш іще зі свого калаша потатакати
Дай спокійно півгодинки подрімати
Супу поїсти поголитися шкарпетки випрати
Нікуди від нас не дінеться ця курва війна

Молодець Гарний хлопчик Слухайся татка
Хочеш пива У нас тут Львівське
А що у вас там Дай вгадаю Балтика
Скоро ми будемо в ній купатися
Тобто ми — купатися а ви — на дні плавати
Ну ладно ладно шо ти блін чуть шо
Одразу почитаєш татакати
Ти можеш сам без перекладача порозмовляти
У мене теж такий перекладач знайдеться
Сказано я пожартував

Пауза Шо ти кажеш П'єш Сармат
Ну це в корні міняє діло
А то балтика біле море камчатка
Сармат донецький наш
Перекинь пляшку А я тобі Львівського
Та не сци не гранату
Разом на три-чотири

Пауза Відкорковуємо П'ємо Ну як Клас
Чуєш вата ви там футбол дивитеся
Рідко Нема часу за роботою Те саме у нас
А бачив як славні козаки алжирці
натовкли вашим зад
Шо ти кажеш Вони руским зад надерли
А ти вболіваєш за наших

Чекай-чекай-чекай Ти мене геть заплутав
А хто у тебе наші? Українська збірна?!
Збірна України?!
Тимощук — твій улюблений футболіст?
Ти взяв у Тимощука автограф для сина?
Ще до того як почалася вся ця херня
У тебе син Він ходить в спортивну школу
І мріє грати в київському динамо
і за українську збірну?!
То якого хрєна ти робиш в цій сраній зєльонці
і по нас стріляєш
Тому що ми бандерівці і укропи зелені
Ну ти мудааааак

Та досить вже татакати оглухнути можна
Ти теж запихаєш стріляні гільзи у вуха

Ти можеш щось власним голосом сказати
Через тебе пиво пролив Вб'ю тебе блядь
Укроп — чоловіча рослина
Їж — і в тебе буде так стояти
А що таке вата У воді не тоне Сам знаєш що
Судячи з того як часто ти стріляєш і все мимо
Ти вболіваєш за Шахтар
Що кажеш Судячи з того як рідко я стріляю
У мене брак набоїв і я вболіваю за Карпати Га-га
Взагалі-то ти вболіваєш за Іллічівець
Бо ти з Маріуполя вата
Взагалі-то я вболіваю за Ниву бо я з Тернополя
Тільки не запитуй мене чи Тернопіль
Це часом не райцентр Закарпатської області
Бо стрельну з підствольника
Всі хто у мене таке запитує
Перші у списку на купання
на дні Балтійського моря
Шо га-га шо га-га
Чи знаєш ти що таке Тернопіль вата
Тернопіль — це місце де людині добре
Ось так
А чи знаєш ти вата що на Тернопільщині
Третина есіх українських замків
Так-так вато у давнину українці
Були лицарями і жили в замках
Уявляєш скільки треба було потратити зусиль
Щоб перетворити шляхетних лицарів
На тюхтіїв гречкосіїв і свинопасів
Кляті поети романтизуючи селян
теж до цього доклалися
Але сталася біда — прийшла вата у нашу хату
Ми швидко вчимося ми швидко згадуємо
Тепер — без варіантів — ця війна закінчиться
Нашою абсолютною перемогою
а вашою нищівною поразкою
Українці чи бандерівці як ви кажете
Пройдуть парадом перемоги
на красній площі в москві
Ти головне доживи Побачиш сам

А ти певно думав
що українці народжуються в шахтах
Живуть у шахтах від народження —
чорні й вугілля гризуть
Пауза Чути як десь працюють міномети Перекур
Слухай вато як кажеш тебе там кличуть
Борисом мати назвала
Я не знаю про що думала моя мати
Щоб назвати мене так само
як якусь вату але я теж Борис
А що це ми з тобою все перекрикуємося
перегукуємося
Давай підходь ближче на нейтральну територію
Обіцяю з нашого боку ніхто не відкриє вогонь
Щоб я теж підходив
Гаразд Підійду Чого ж
Даєш слово що з вашого боку
стрілянини не буде
Ну а як на рахунок твоїх теперішніх землячків
Чеченів сибіряків
А — їх зараз тут немає Вони в другому ешелоні
Шашлики смажать Відібрали в дядька козу
Тіпа заґрядотряди
Щоб ви не розбіглися додому
Можна я не буду матюкатися Можна
Не матюкатися — це така моя форма протесту
Як же ж ти дійшов до такого життя земляче
Гаразд Мовчу Бля

Двісті метрів від наших окопів до їхніх окопів
Сто кроків з мого боку сто кроків з його боку —
Сто найважчих кроків за цю столітню війну
Зійшлися Руки зайняті зброєю
Руки не потиснули
Нічого Так — звичайний хлопець
Трохи молодший за мене
Присіли на суху
зрізану кулеметними чергами траву
Поговорили Про те про се Помовчали
Подумали
Про одне й те саме помовчали
Про одне й те саме подумали
Про війну
Про війну
Про цю кляту війну