Діти гуртові – тобто позашлюбні діти, незаконнонароджені. Тут у значенні: діти, яких матері-грішниці погубили зразу після народження.
Охляп – без сідла.
Дерга – плахта з товстої і грубої вовняної тканини чорного кольору, яку носили старі жінки.
Баскаличитися – опиратися, противитися, артачитись.
Стікс – за античною міфологією, річка в підземному царстві.
Цера – обличчя (К.); колір обличчя.
Ковтуни – зваляне в боруб'яхи волосся на голові. Франко це слово пояснює так: «Ковтун. Мова про довге волосся, що нечесане збивається в ковтун» (Франко. Приповідки. – Т. 3. – С. 459).
Повстка – повсть – виготовлений із вовни способом валяння цупкий матеріал.
Скомшитися – збитися в грудку.
З крючком весельцем погрібався – весло, на протилежній, тильній стороні якого є крючок.
Красний торг – торг, багатий товарами.
Миряни – всі люди, які не мають духовного звання і не належать до духовного сану.
Каюк – невеликий човен-плоскодонка з двома веслами.
Кагал – єврейська громада, тут у значенні: зборище, галаслива юрба.
Оскілками дивитись – дивитися вороже, неприязно.
Гиряві – у значенні: миршаві, злиденні, нужденні,
Півалтина – монета в півтори копійки. Уже в часи І. Котляревського старовинна, востаннє чеканилась при Катерині І (роки царювання 1725 – 1727). Назва грошової одиниці походить від татарського алти – шість.
Гони – дуже давня міра відстані, в різні часи в різних місцевостях її числове значення не було сталим. Означала довжину від 60 до 120 сажнів (сажень – 2,134 метра).
У бур'яні бровко муругий – триголовий пес Цербер, який охороняв вхід до підземного царства. Муругий – сірої масті зі смугами темнішого кольору.
Син свого часу, І. Котляревський у період написання перших трьох частин «Енеїди» обстоював гуманне ставлення до кріпаків, але не засуджував кріпацтво в цілому як систему. Звичайно, не треба забувати й того, що публічне засудження кріпацтва каралося законом. В урядових актах кріпаки – тільки «піддані», власність поміщиків, а не рівноправні громадяни держави. Кріпацтво, як у центрі Росії, так і на її околицях, переживало апогей, хоча разом з тим уже втрачало свою історично-економічну доцільність.
Мужчир – тут у значенні: ступка (див. також коментар: IV, 54).
«Чим тіло грішило, тим приймає муки за гріх» – ця сентенція лежить в основі давніх народних уявлень про пекельні муки.
Хльору дать – дати чосу (К.), нагонку; всипати.
Цехмістер – старшина цеху. Цехами звалися в містах об'єднання ремісників однієї або кількох близьких спеціальностей.
Ратман (нім. Ratmann) – радник; член міського магістрату, ратуші.
Бургомістр (нім. Вürgermeister) – міський голова. В часи Котляревського так звали старших членів міської ради. У старі часи в міському житті цехи відігравали першорядну роль, тому перелік міських урядовців відкривають цехмістри. Син канцеляриста міського магістрату, І. Котляревський двадцятирічним юнаком сам починав службу в канцелярії і прекрасно знав «чиновну братію». Недарма через кілька років він залишив губернську канцелярію в Полтаві заради дуже нелегкого хліба домашнього вчителя в поміщицьких родинах. Досить сказати, що в ті часи поміщик міг записати неімущого вчителя своїх дітей у кріпаки. Можливо, саме це було причиною, чи однією з причин, що Котляревський через три роки залишив учителювання і поступив на військову службу. В усякому разі чиновникам у пеклі відведено друге місце – по табелю, так би мовити, суспільних гріхів – після панів, «що людям льготи не давали». Третіми в цій ієрархії побачимо осіб духовного сану вкупі з «розумними филозопами», до яких письменник теж немилосердний.
І всі розумні филозопи – тут цілком природне для давніх часів поєднання вчених і осіб духовного звання – поняття зливалися. Далі в строфі переплетені гріхи духовенства супроти доброчесності і «гріхи» вчених супроти традиційних уявлень про світ.
Крутопопи – перекручене на комічний лад протопопи (від грецького «протопапас» – старший батько) – старший духовний сан у православній церкві. Дане слово вийшло з ужитку ще на початку XIX ст., коли осіб у такому званні стали звати протоієреями.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу