Валентин Кудрицький - Планета Х

Що маєш попу агресивну,

Як самий більший свій ресурс?

Та ти на себе подивися,

На ті опеньки замість ніг,

На очі ті, немов, колючки

Й на ніс, немов, козиний ріг.

Давно в житті вже так ведеться,

І це давно потрібно знать,

Дівча, що вам не піддається

Його потрібно сміхом брать.

26.7.1964 р.

ДУША І ТІЛО

Руки зробили дім і лом,

А голова моя – диплом,

А ноги скрізь мене носили

Скільки було на те в них сили.

То, як же можна, щоб це тіло

Колись у вогнищі згоріло?

Нехай в житті те палять тіло,

Яке нічого не хотіло.

31.3.2012 р.

ЛЮБОВ – БЕЗКОМПРОМІСНА

Любов завжди безкомпромісна,

Як гра в козирного туза,

То, або є у тебе шанси,

Або у тебе їх нема.

Любов завжди безкомпромісна,

Як гра в козирного туза,

Або тобі повісять даму,

Або сам схопиш гарбуза.

В карти програв, то все – дурниця,

Потасував і знову грай,

А от, коли любов ти втратиш

То вже назавжди – пам’ятай.

3.11.1972 р.

У КОМПЛЕКСНІЙ БРИГАДІ

В нашій комплексній бригаді

Іменинник бригадир.

Тож і каже Коля Наді:

– Йди й купи російський сир.

– А щоб ти не нудьгувала, –

Він до Олі промовля,

Привези ти із колгоспу

Хоч маленьке порося.

Будуть шніцелі, котлети,

Й, головне, що салтисон,

Ну, а я – як іменник

Обіцяю самогон.

1.11.1972 р.

СПРАВЖНІЙ РАЙ

Захотілося старому

Молоденьку взяти в гай,

Бо у пазусі у неї

Він побачив справжній рай.

Взять так взять, сказав і крапка.

Та не так то просто взять?

Як із нею п’ять бойфрендів

Й всі красуню ту хотять.

31.8.1973 р.

МІЙ НАСТРІЙ

Мій настрій ось він перед вами,

Неначе я попав в лайно,

Там, де ворони табунами

Своє вишукують їдло.

Мій настрій, як химерна жінка,

То вона хоче вас, то ні,

Що схопить вас двома руками

Й буде кричать, що ви її…

Мій настрій, ніби, чорне п’ятно,

Яке пече мене всі дні,

Ну побрикалась трохи й ладно,

Й приємне щось зроби мені.

Чому такий поганий настрій?

Невже дівча те того варте?

Щоб я в садку зірвав всі айстри,

Й подарував їй всі за жарти.

Скажи мені, моя кохана,

Чому? – коли ідуть дощі

То біля тебе вічно варта,

Немов над вербами хрущі.

24.7.1959 р.

ВІТЕРЕЦЬ І БУЛЬВАРИ

Вітерець підмів бульвари,

Освіжив садки дощем,

І, сховавшись в шаровари,

Причаївся під кущем.

І чекає перехожих,

Щоб когось схопить за ніс,

Ну, а тих, хто чинить опір,

То мітлою всіх під хвіст..

2.9.1987 р.

ХОТІВ ЛЮБИТИ І КОХАТЬ

Хочу любить я все життя,

І все життя кохать,

Бо жар душі і блиск думок

Одному їх не подолать.

17.2.1973 р.

В ПАЛАТІ

Ну і «музика» в палаті

Цілу ніч наперебій,

Ніби трактор на бригаді,

Розкидає перегній.

Цілу ніч такі співанки,

Що куди уже той сон,

Ніби хрюкають вухаті,

Що підуть на салтисон.

Ну, а як хропить Володя,

Що приїхав з Дивина,

То, здається, що на фермі

Душать хлопці кабана.

А його сусід – Микола

Теж свій храп рішив ввімкнуть,

Аби хлопцям всім довести,

Що не гірший їх – ні чуть.

Тут романтика і поле,

Як же тут і не радіть?

Та, якби ж не наш Микола,

Що бурчить на всіх, як дід.

Бо коли ото проснеться,

Та як гляне у вікно,

То йому весь час здається –

Що попав в смішне кіно.

16.12.1972 р.

Я ДИВЛЮСЬ У ОЧІ МИЛІЙ

Я дивлюсь в дівочі очі,

На її руде лице,

І не против би, їй-богу,

Та воно ж таке худе..

7.7.1972 р.

ЛЮБЛЮ ГРОЗУ

Люблю, коли гроза надворі

І з гір стікає каламуть,

Коли ідуть дівки, як зорі,

І кожну хочеться… чуть-чуть.

19.10.1967 р.

ПРО КРАСУ ДІВОЧУ

Про яку, скажіть, тут скромність

Можна нині говорить? –

Якщо хто кого не стріне –

Того й хоче зупинить.

Вже такі всі соромливі,

Що ти, дядьку, не сміши,

Сам до неї не залізеш,

То сама стягне труси.

27.8.1973 р.

ВІТЕР У ДІБРОВІ

Плаче і голосить вітер у діброві,

Дівчині він снігом обновляє брови,

В очі їй в’їдається дротиком колючим,

Я його штовхаю, щоб не був він злючий.

28.11.1972 р.

ЗОЛОТІ ЛИСТОЧКИ

Умертвляє Дід Мороз

Золоті листочки,

І складає спочивать

У вірша рядочки.

Спіть, гарнесенькі мої,

Баю, баю, баюнькі,

Щоб, проснувшись на весні,

Знов були ви жвавенькі.

17.9. 1973 р.

В НЕБО ПОДИВІТЬСЯ

Теплий вечір синьоокий