Валентин Кудрицький - Планета Х

От, наприклад – депутатам

(Бо робота в них тяжка),

Тим, хто їде у Карпати –

І путівка дармова.

Там – дорога, оздоровчі,

Та ідеї щоб рішать, –

Хлопцям сотовий, комп’ютер

Й на тріпню по тисяч п’ять.

Їм безплатна медицина,

Санаторії, таксі,

Одним словом, як не скажеш

Комбінаторам – «мерсі»,

І за нас ті не забули

(Як же їх не похвалить?!),

Вже на все підняли ціни,

Що аж поперек болить.

Вміють нас «вожді» любити,

Що уже і говорить,

Піднімають на все ціни,

А народ, як танк, мовчить.

От ідеї, так ідеї,

Що уже і говорить!

Де не станеш, скрізь – євреї,

Чи не час вже їх гонить?

Ой, народе ти, народе!

Гаю зелененький,

Звідки в тебе гроші будуть?

Як такий дурненький.

9.7.2013 р.

НАШ ДЕПУТАТ

Український депутат –

Він, неначе козі брат,

Поки кущ весь не об’їсть,

Не пройде у нього злість.

28.6.2013 р.

ЧОМУСЬ ТРИВОЖНО НА ДУШІ...

Чомусь тривожно на душі,

Кругом не люди, а – шакали,

Ну скільки ж можна так вже жить,

Щоб нас уже й зайці лякали?

Не знаю, чому всі мовчать,

Чому всі мекають телята,

Ну що ще можу вам сказать,

Якщо давно вже зникло свято.

А люди п’ють, дівки дають,

І вже нічого не бояться,

То з ким же йти сьогодні в путь,

І для кого, скажіть, стараться?

Немов уже прийшов кінець,

І на Планеті скрізь обвали,

То чого ж люди й досі ждуть,

Й чому мовчать в нас генерали?

Над рікою Місяць світить,

Посилає блиск срібла,

Й де не глянеш – чорні квіти,

А між ними – море зла.

Ви погляньте на це рило,

І на його почуття,

Щоб якесь ото дурило

Всім паплюжило життя.

Щоб якийсь там Абрамович,

Що народ весь обікрав,

Нам сьогодні – українцям –

Свій вердикт він диктував.

5.7.2013 р.

У САДКУ

Як зайду я у садок,

Боже, скільки там думок.

Стану я і їх ловлю,

Потім діткам їх дарю.

Вийшов ранком я в гайок,

Й для думок я взяв сачок,

І оті думки в гаю,

Як метеликів ловлю.

6.7.2013 р.

МЧАЛИСЬ МИ ДО КОМУНІЗМУ

Мчались ми до комунізму,

А навіщо? – так сказать.

Щоб дівчата не боялись

Хто попросить – всім давать.

А коли жінки всі спільні,

Це яка вам благодать,

Тоді може кожний півень,

Мов на курочку, стрибать.

А коли жінки всі спільні,

Це ж яка всім благодать!

Бо тоді, як муж лінивий –

Будуть інші працювать.

3.7.2013 р.

ЩО ВОНО ТАКЕ ЗА ЩАСТЯ?

Що воно таке життя,

Чим воно вінчається?

Тут ось тільки почалось,

Як уже й кінчається.

Ой, дівчино, ти моя,

Ти не будь дурнушкою,

І, будь-ласка, не лякай

Ти своєю пушкою.

Ну чому ти кожен раз

Наставляєш роги?

Краще б ти закрила рот

Та відкрила ноги.

Ой, ти горе моє горе,

Що мені, скажи, робить?

Чи тебе вернуть на море,

І грузинам залишить?

5.7.2013 р.

ТІ, ЩО ЛЮБЛЯТЬ СЕРЦЕМ

Ті, що люблять серцем –

Ті займаються більш сексом.

16.8.2013 р.

ЛЕОНІДУ І ЛЮСІ

Льоня – друг мій самий кращий

Геть зовсім вже озвірів,

Бо без кроликів не може

Вже прожити й пару днів.

А його міледі – Люся –

Не пускає до дівчат,

Бо як Льоня знайде іншу,

Де ж свою тоді дівать?

А моя подружка Ніка

Тільки й думає про те,

Аби внука – Домініка –

Десь повести в вер’єте.

5.7.2013 р.

ОТ БУЛИ КОЛИСЬ ЧАСИ

От були колись часи,

Що дівчата плакали,

Коли хлопці замість їх

В школі – старших лапали.

Ой, дівчата білолиці,

Ви тоді не плакали,

Коли хлопці вас в копиці

Аж до ранку лапали.

5.7.2013 р.

ВЕСЕЛА ЛАДА

Там, де збирається громада,

І проповідують попи,

Сидить моя собачка Лада

І береже свої клопи.

9.7.2013 р.

ВСЕ МАЛО

Єврею вічно не хватає,

Але чого? – вже й сам не знає.

20.6.2013 р.

БОЛВАН

Ой, вже наші депутати

Так перевтомилися,

Що бояться вийти й з хати

Як жінки з’явилися.

То ж навіщо депутату

Треба стільки помічниць?

Тут й з одною “після праці”,

Мужику не до дівиць.

І хоч наші жіночки

Від роботи валяться?

Але хто повірить, що

З мужиком не справляться?

А кричать усі за мир,

Що ж мовчиш ти, Отче?

Як наш СЛАВНИЙ БРИГАДИР

Всю державу топче.

От що хлопці виробляють

Ті, яким повірили,

І коли вже перестануть

Люди бути сірими?

Ну, а слуги все гребуть

Із Європи єврикі...

Бо як вигонять в Європу

Як же жить без еврики?