Валентин Кудрицький - Планета Х

Загубив я молодість

В поглядах дівочих,

А тому я йду й шукаю,

Ту, яку я хочу.

А тому так, як колись,

Кожну не хапаю,

І, якщо вже мать невірну, –

Краще зачекаю.

12.6.1961 р.

ПИШАЮСЬ ТОБОЮ!

Про любов, про щастя

Говорить охота,

Про любов, про щастя

Хочеться писать.

Про дівочі очі,

Що кохання хочуть,

І завжди бажаннями,

Як вогнем,– горять.

Скільки днів чудових

Провели з тобою,

Скільки днів і тижднів?

Важко це сказать!

І хоч я пишаюсь,

Миленька тобою,

Та пора й додому,

Люба, відїзджать.

5.7.1961 р.

ЯКБИ НЕ ЗИМА

НІ! Я не жалкую,

Що літа проходять,

Бо і сам мужаю,

І мужають роки.

Ні! – Я не жалкую,

Що іде зима,

А про те жалкую,

Що чобіт нема,

Бо ніхто б ніколи

Не шукав женьшень,

Щоб не чорні брови,

І не ясний день

16.5.1961 р.

ЯК ВІДІЙДУ ПОДИВЛЮСЬ

Я люблю і не люблю, хочу і не хочу,

Сам не знаю що робить, як її знаходжу.

Як відійду, подивлюсь з відстані – чудова,

А як ляпне слово, два – як в хліві корова.

А ні етики, ні слів ну хоча б вам трішки,

І з яких воно країв причвалало пішки?

11.10.1961 р.

КОЛИ КИПИТЬ КРОВ

Цікаво, – кого я чекаю,

Й чому я так довго мовчу? –

Як кров у грудях закипає,

Коли я до тебе іду.

За що тобі почесть такая,

Скажи, королева, моя?

Неначе, такої, як в тебе,

Ні в кого вже більше нема?

Навіщо ж мені обіцяєш,

Й накачуєш в біцепсах кров?

Щоб в мене аж жили тріщали,

Як іншому носиш любов.

7.7.1961 р.

ЯК ЖАЛКО ЛІТ

У час, коли життя розбите –

В житті нікого не боюсь,

Хай юність кров’ю вся омита,

Нехай ніколи й не женюсь!

Одначе плакати не стану,

І сумувати не берусь –

Ну, а якщо колись й прийдеться,

То тільки з себе посміюсь.

10.8.1962 р.

СВІТ – УДАВ

Хай говорить хто що хоче – бережи себе!

Поки в жилах кров клекоче, серце молоде.

Бережи себе для щастя, для свого життя,

Щоб не втратила ти гідність, честь і почуття.

Добре світом володіти в молоді літа,

Якщо є в житті людини – зміст, любов, мета.

Якщо бачиш ти дорогу в синю далечінь,

Ту, якщо на неї вийдеш, то забудеш лінь.

Вірить – вір, та довірятись надто не спіши,

Якщо скаржитись не хочеш ти в житті завжди.

Пережив я стільки всього, аж гуде душа,

Стала ти моєю, люба, як моя мета.

Й хоч ніхто мені раніше правди не казав,

Та й без правди зрозумів я, що весь світ – удав.

7.10.1962 р.

РОЗДУМИ ЖИТТЯ

Я сиджу у пустотній кімнаті,

Де стоїть одинока постіль,

І на мене злегка поглядає,

Як корова буває на сіль.

Але я того й досі не знаю,

Де і з ким моя мила сидить?

А душа, ніби дзвін калатає,

І всю ніч разом з вітром шумить!

Я не знаю, чому я чекаю?

І хоч зовсім уже околів,

Але й досі її дожидаю,

Ніби пісню з далеких віків.

І хоч в мене багато знайомих,

І багато чарівних дівчат,

Та її я на них, ні на жодну

Я не зможу її помінять.

А, можливо, її ще й не має,

Може в житі цвіте десь вона,

І на інших злегка поглядає,

Й підростає, бо надто мала.

А тому, навіть, страшно подумать

Про якесь там невинне дівча,

Про яке вже весь світ може знає,

Та нічого не відаю я.

8.10.1962 р.

ЖДУ ТЕБЕ

Жду тебе завжди я з нетерпінням,

Хай це вам повідає зима,

Бо давно осипалось насіння,

А тебе і досі ще нема.

Я ходжу і думаю про тебе,

І не знаю: будеш ти чи ні?

А над полем вже холодне небо,

Де гуляють зіроньки ясні.

Ой, щоб знала, як же тебе хочу,

Як тебе чекаю я всі дні,

А десь в лісі пугачі регочуть,

І чомусь невесело мені.

5.6.1963 р.

ЛЕБЕДИНА ВІРНІСТЬ

Над моїм коханням лебеді літають

Й лебедину вірність в ньому зберігають.

Над моїм коханням зіроньки шепочуть,

Бо мого кохання і вони теж хочуть.

За моїм коханням між хмарин на сході,

Місяць із-за тину вискочив, як злодій.

Від мого кохання солов’ї й зозулі,

І щасливі дітки на земній півкулі.

Із мого кохання на другі планети

Полетіли в Космос вчені і поети.

Дякувать коханню – жайвори співають

Й безкінечну ніжність людям посилають.

28.11.1979 р.

МОЛОДА ТА МОДНА

Ех, ти Валя, Валя, молода та модна,

Як вогонь гаряча, і як лід холодна.

Світиш та не грієш, а на жаль, звичайно,

Може обіцяти це і актуально,

Та з твоїм підходом, взять тебе б за попу,

Закотить спідничку б і як слід відшльопать.