Валентин Кудрицький - Планета Х

Хай Бог йому дасть стільки щастя.

13.11.2013 р.

БУЛИ ЧАСИ

Ну ж колись були часи

І були деньочки,

Як творили чудеса

І синки, і дочки.

2.11.2013 р.

ЯКЕ НАЙКРАЩЕ ІМ’Я НА ЗЕМЛІ?

Що саме краще на Землі?

Це – жінка.

Яка найкраща квітка на Землі?

Це – жінка.

Яка найкраща жінка на Землі?

Кохана,

Яке найкраще ім’я на Землі?

Світлана.

13.11.2013 р.

ЧОМУ ТРЕМТЯТЬ ЧОЛОВІКИ?

В світі нема нічого чарівнішого

Як жінка посміхається.

Чому ж тоді тремтять чоловіки

Як жінка роздягається?

13.11.2013 р.

ЯК ЖІНКА РОЗМОВЛЯЄ З БОГОМ

Як жінка розмовляє з Богом –

Вона мовчить.

Чому ж коли вона зі мною?

Завжди кричить?

13.11.2013 р.

СВОЇ ВІРШІ

Вірші свої, навіть, з перцем

Я спочатку пропускаю через розум,

А потім – через серце.

18.11.2013 р.

ЧОМУ ВТІКАЄ НАТА?

– Ти чому втікаєш з хати? –

Запитав я якось в Нати.

І тоді сказала Ната:

– Хочу буть така, як тато.

11.11.2013 р.

Я БАЧИВ ЗЛО

Я бачив зло там де ніколи

Його ніколи не було,

Як йшла Галина до Миколи,

Який устиг вже все село.

Хіба то зло як хлопець жінку

Хоче весь вечір цілувать?

А хіба ті жінки, пробачте,

Не того самого хотять?

Хіба то зло, як дівка хоче

Хлопця також поцілувати,

І ніби курочка сокоче,

Але не може це сказати.

Хіба то зло як хлопець хоче

Оте дівча за груди взяти?

І все, що там дівча сховало –

До ранку також цілувати?

18.11.2013 р.

ПРОЩАЛЬНИЙ ПОЦІЛУНОК

Роздавсь гудок.

Прощальний поцілунок

І всі залишили перон,

А ти стояла у віконці

Й це все було, неначе – сон.

16.11.2013 р.

ПРО ПАРТІІ

Колись була партія ідей,

А зараз, вибачте, – бандитів і б..дей.

27.11.2013 р.

КОХАНІЙ ЖІНЦІ

Весь час я думаю про тебе

Як про найкращу в світі мить,

Коли мені вдалось, нарешті,

Твій погляд, люба, зупинить.

Я не кривив тоді душею,

Коли відверто вам сказав:

Що я хотів би бути з вами,

Але на це не маю прав.

27.11.2013 р.

ВАСИЛЮ ФЕДОРОВУ

Як в джерелі вода – поезія у тебе,

Всю б її випив я до дна,

Бо та поезія, як небо,

Де вічно – літо і весна.

Як в джерелі вода – поезія у тебе,

Я б її вічно пив і пив,

Бо та поезія, як небо,

Де стільки блискавок і злив.

Як в джерелі вода – поезія творця,

Яку б у жаркий день я пив би без кінця,

Вона, немов безмежне небо,

Весь час притягує до себе.

10.11.2013 р.

ЯКЩО ВІН НА ПРЕСТОЛІ

Якщо він в руки взяв посох,

То він вже думає – що Бог.

27.11.2013 р.

КОЛИ РУБАЛИ БЕРІЗКУ

Коли сусід рубав берізку,

У мене плакала невістка.

Ну що про цих людей сказати?

Таких потрібно – убивати.

27.11.2013 р.

КОЛИ ЗНІМАЛА САРАФАН

Таку як ти, моя красуне,

Хто б з нас, скажи, не захотів?

І я б з тобою на край світу,

Щоб не старий був – полетів.

Бо коли я дивлюсь на тебе

Стає якимось інший світ:

Співає гай, співає небо,

Немов мені сімнадцять літ.

Й куди не гляну – квіти й квіти,

А над полями голуби,

А в квітах галасують діти,

Й шукають в квітах тих гриби.

Й весь час та мить переді мною,

Як ти знімала сарафан,

Й від того, що тоді побачив –

В душі ще й досі ураган.

Оце б таку як ти, кирпата,

Нехай Боги мене простять!

Щоб міг тебе поцілувати –

То вже й не гріх би помирать.

16.11.2013 р.

МОЄ ПОВІТРЯ

Будь то зима, чи тепле літо,

Будь ти повія – все одно,

Для мене ти – як свіжий вітер

Як синє небо і кіно.

Про тебе тільки я і мрію,

Як про вершину почуття,

Бо де б знайшов таку Марію

В якій – усе моє життя?

І хай хто хоч метає стріли,

І хай хоч кат мене трясе,

Для мене ти – як свято ліри,

Й цим словом сказано – усе.

О як же, люба, хочу літа

Й ковточок – свіжого повітря!

15.11.2013 р.

НАВІЩО ТАКИЙ БОС?

Не вірю в те що бос – від Бога,

Бо щоб такий був Бог, як бос,

То нащо він такий нам треба,

Щоб тільки гавкав, як барбос?

14.11.2013 р.

КЕТЯГИ

Ти розцвіла, немов «піони»,

Й від тебе йде таким теплом,

Мов в пазусі розкрились «грони»,

Що манять – медом, і вином.

От би в ту пазуху забратись,

Де ти ховаєш Божий скарб,

І ним до ранку любуватись,

В той час, коли ти – будеш спать.

Ти розцвіла, як літом небо,

Й від тебе йде таке тепло,

Що так і хочеться до тебе