Марк Фалкс - Як керувати рабами

Здесь есть возможность читать онлайн «Марк Фалкс - Як керувати рабами» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2019, ISBN: 2019, Издательство: Фабула, Жанр: management, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Як керувати рабами: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Як керувати рабами»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Книжку про рабовласництво в Давньому Римі фахівець із римської історії доктор Джеррі Тонер написав у формі посібника з менеджменту. Оповідач, шляхетний римлянин Марк Сидоній Фалкс, дає поради майбутнім рабовласникам щодо різноманітних ситуацій, пов’язаних із володінням рабами.
Книжка розрахована на широке коло читачів, зокрема тих, хто цікавиться історією античності. Деякі поради Марка Сидонія Фалкса можуть стати корисними й для сучасних менеджерів.

Як керувати рабами — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Як керувати рабами», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Насправді здобути волю бажають не всі раби. Дехто настільки задоволений родиною, у якій живе, тісними взаєминами з господарем, що, схоже, не дуже багато виграє, коли отримає свободу й перебере на себе всі турботи та відповідальність, що їх накладе на нього новий статус. Відомий випадок Ґая Мелісса, який народився вільним у місті Сполето, але його покинули немовлям, оскільки батьки не змогли між собою домовитися, що з ним робити. Місцевий житель урятував його і зробив своїм рабом, однак дав йому добру освіту. Фактично він подарував раба близькому другові імператора Авґуста Меценатові, щоб той міг використовувати його для ведення листування. Мелісс скоро зрозумів, що Меценат ставиться до нього як до рівного собі завдяки блискучому інтелекту раба і навіть вважає його своїм товаришем. Аж тут з’являється Меліссова мати і намагається повернути йому свободу, безперечно, сподіваючись отримати деякі фінансові переваги від наявності сина, настільки близького до центральної влади. Та Мелісс вирішив, що краще йому залишитися рабом і товаришем Мецената, бо звільнення ніяк не покращить його статусу. Щоправда, Меценат невдовзі дав йому свободу, керуючись своїми шляхетними почуттями, і Мелісс пізніше потоваришував із самим Авґустом. Імператор навіть довірив йому створення бібліотеки в Портику Октавії. [41] Портик Октавії — споруда в Римі, збудована в 33–23 рр. до н. е. і присвячена сестрі імператора Авґуста Октавії.

Свобода, дарована згідно із заповітом, є найбільш поширеною формою звільнення рабів. А якщо ви хочете зайнятися звільненням ще за життя, для цього існує спеціальна стародавня церемонія. Ви як господар виступаєте перед магістратом, який публічно підтверджує звільнення раба. Потім ви даєте своєму вже колишньому рабові символічного ляпаса (як останню образу, що її він від вас терпить).

Існують також і неформальні способи звільнення, якщо ви не бажаєте проходити через цей ритуал. Старомодний спосіб звільнення полягає в тому, щоб узяти раба за руку, сказати: «Я хочу, щоб ця людина була вільною» — і відпустити. Звідси й походить слово манумісія, [42] Латинське слово manumissio походить від слів manus — буквально «рука» і mittere — «звільняти, відпускати». адже ми буквально випускаємо раба зі своїх рук.

Часто я просто пишу своєму рабові листа або запрошую його посидіти за столом і приєднатися за обідом до мене та моїх друзів, які будуть свідками звільнення. Мені подобаються такі невимушені посиденьки. Найкращими рабами є ті, хто стає частиною вашої родини, й тому буває приємно виконувати процедуру звільнення за присутності інших членів сім’ї. Особливо я радію, коли вдається їх здивувати; це така насолода — побачити суміш подиву, радості та вдячності на обличчях. Єдиною прикрістю є те, що офіційна церемонія все одно потрібна, щоб звільнений раб міг законно перетворитися на повноцінного громадянина, але через цю формальність можна пройти пізніше.

На жаль, церемонія звільнення раба не безкоштовна. Державний податок складає п’ять відсотків від вартості раба. На волю відпускають так багато рабів, що це стало непоганим джерелом прибутку для держави. Як власник ви також маєте знати про обмеження на манумісію, накладені Авґустом. Імператор був стурбований тим, що масове звільнення рабів може послабити римське громадянське суспільство, у якому з’явиться багато слабкодухих людей і чужоземців. Через це він видав декрет, згідно з яким лише певний відсоток господарських рабів може одержати свободу за заповітом. Цей відсоток змінюється залежно від того, скільки рабів має господар. Якщо в його власності перебуває від двох до десяти рабів, що на сьогодні є найбільш імовірним, господар може відпустити на волю половину з них. Якщо він має від десяти до тридцяти рабів, він може відпустити третину, а якщо від тридцяти до ста — то лише чверть. Великі рабовласники, що мають від ста до п’ятисот рабів, можуть відпустити лише п’яту їх частину. Імператор Авґуст також запровадив цілу низку додаткових умов, аби завадити найгіршим рабам перетворитися на вільних громадян. Тому раби, які коли-небудь зазнавали тортур або мають на собі випечене тавро, тепер уже не можуть стати громадянами, навіть якщо вони отримали свободу.

Коли звільняти раба? Це дуже складне питання. Тут найбільше важить мотивація: звільняєте ви раба через емоційну прихильність, що сформувалася за багато років, чи тому, що він вам заплатив. На мою думку, яку поділяють багато моїх знайомих, вірні домашні раби, які віддано служили вам багато років, мають отримати звільнення як нагороду. Це буде правильно і справедливо. Одного разу я звільнив дуже кмітливого секретаря на ім’я Тирон, тому що він завжди демонстрував відданість і старанність, та ще й був настільки освіченою особою, що його реальне життєве становище зовсім йому не пасувало. Я хотів би мати його за друга, а не раба, і вся моя родина поділяла цю точку зору. Дружина стрибала з радощів, коли дізналася про моє рішення. Та щось давненько він не дає про себе знати. Я чув, що він хворіє, написав йому кілька разів, але він не відповів. От уже ці звільнені! За таку поведінку він заслуговує добрячого прочухана!

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Як керувати рабами»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Як керувати рабами» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Як керувати рабами»

Обсуждение, отзывы о книге «Як керувати рабами» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x