Джефф Сазерленд - Scrum. Навчись робити вдвічі більше за менший час

У квітні 2011 року група ізраїльських дослідників опублікувала в журналі Національної академії наук США цікаву статтю. У цій праці під назвою «Зовнішні фактори прийняття юридичних рішень» розглянуто понад тисячу постанов восьми ізраїльських суддів, які засідали у двох різних комісіях з умовно-дострокового звільнення. Постанови стосувались злочинців-ізраїльтян єврейського та арабського походження, чоловіків та жінок. Злочини варіювали від розтрати, словесної образи та погроз до зґвалтування і вбивства. Переважна більшість розглянутих суддями справ були подані на дострокове звільнення [30] Avnaim-Pesso, Liora, Shai Danziger, and Jonathan Levav. «Extraneous Factors in Judicial Decisions.» Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 108.17 (2011). .

Здається, тут усе доволі просто, чи не так? Поважні судді використовують свій багаторічний досвід і мудрість для прийняття важливих рішень, що мають вплив не лише на життя ув’язнених та їхніх жертв, але й на добробут усього суспільства. Кожного дня вони слухають від чотирнадцяти до тридцяти п’яти справ.

Але, якби ви були ув’язненим, який фактор став би вирішальним щодо вашого звільнення чи незвільнення? Можливо, щире каяття? Ваше виправлення та поведінка у в’язниці? Тяжкість вашого злочину? Насправді нічого із цього. Виявляється, по-справжньому має значення лише те, коли суддя, умовно кажучи, з’їв свій сендвіч.

Дослідження враховувало час, коли судді приймали рішення про помилування, а також проміжок, що відділяв їх від можливості перекусити. Якщо вони лише взялися до роботи, повернулися з перерви на каву чи обіду, позитивні рішення приймалися більш ніж у 60 відсотках випадків. Натомість перед самою перервою цей показник падав майже до нуля.

По суті, відразу після короткої перерви судді заходили до зали з більш позитивним настроєм і приймали більш поблажливі рішення. Вони виявляли більше уяви та здатності побачити, що світ і люди можуть змінитися, стати іншими. Але в міру спалення своїх запасів енергії вони починали приймати дедалі більше рішень, що залишали злочинця у в’язниці.

Переконаний: якби ви спитали цих суддів, чи впевнені вони, що приймають однаково справедливі рішення кожного разу, вони б образились. Але цифри (та сендвічі) не брешуть. Коли в нас не лишається жодних запасів енергії, ми схиляємось до прийняття помилкових рішень.

Це явище отримало назву «виснаження еґо». Суть у тому, що той чи інший вибір передбачає витрати енергії. Це дивний різновид виснаження: ви не почуваєтесь утомленими фізично, але ваша здатність приймати правильні рішення знижується. Насправді тут змінюється ваш самоконтроль – здатність залишатись дисциплінованими, розсудливими та передбачливими.

Зовсім нещодавно це продемонстрував інший цікавий експеримент. Група дослідників прагнула з’ясувати, як приймання рішень впливає на самоконтроль. Тому вони зібрали типових об’єктів психологічних досліджень – студентів університету – та провели із частиною з них сеанс прийняття низки рішень. Зокрема, цим студентам представили різні товари та попросили вибрати ті, які їм більше сподобаються. Їх попросили уважно подумати перед цим, бо наприкінці експерименту вони отримають подарунок, який залежатиме від їхніх преференцій. Іншій частині студентів жодних рішень приймати не доводилось [31] Vohs, K. R. Baumeister, J. Twenge, B. Schmeichel, D. Tice, and J. Crocker. Decision Fatigue Exhausts Self-Regulatory Resources – But So Does Accommodating to Unchosen Alternatives (2005). .

Тестовій групі поставили низку запитань. Які ароматичні свічки їм подобаються – ванільні чи мигдалеві? Якій марці шампуню вони віддають перевагу? Які із запропонованих цукерок вони хотіли б з’їсти? А потім був класичний тест на самоконтроль: якомога довше протримати руку в крижаній воді.

Які б ресурси не спалювались у процесі прийняття рішень, вони також використовуються під час саморегулювання. Студентам, які легко приймали всі рішення щодо товарів, не вдавалось протримати руки в крижаній воді так само довго, як контрольній групі, яка була звільнена від цих рішень.

Таким чином, існує обмежена кількість правильних рішень, які ви можете прийняти в той чи інший день, причому приймаючи їх більше й більше, ви зменшуєте свою здатність до регулювання власної поведінки. Ви починаєте робити помилки – дедалі серйозніші. Як показує крива Максвелла, ці помилкові рішення впливають на продуктивність. Тому закінчуйте роботу о п’ятій. Вимикайте мобільний на вихідних. Дивіться кіно. Мабуть, найважливіше – вчасно їжте. Працюючи менш напружено, ви зможете виконувати більше роботи, причому кращої якості.