Катерина Левченко - Довідник поліцейського

Це зменшить тиск на порожнисту вену та збільшить приплив повітря до легень.

Механізм:

– закупорювання артерій мозку згустками крові;

– руйнування судин призводить до крововиливу в мозок, після чого відбувається затиснення нервових тканин.

Клінічні ознаки:

– залежно від розміру пошкодженої нервової тканини головного мозку та їхнього розташування постраждалий може бути спаралізований або в комі;

– головний біль;

– нечутливість або параліч однієї сторони тіла;

– запаморочення;

– порушення мови;

– зорові порушення;

– параліч мімічних м ’язів;

– напади.

Оцінка неврологічних симптомів

Зробіть три послідовні маніпуляції, для цього попросіть постраждалого:

– показати зуби або широко посміхнутися (викривлена посмішка);

– закрити очі, підняти руки вперед і зберегти цю позицію протягом 10 секунд (відсутність функцій однієї з кінцівок);

– повторити просте речення «за вікном сяє сонце» (нечіткість мови).

Послідовність дій:

– допомога спеціалізованої медичної бригади;

– киснева маска;

– вимірювання рівня цукру в крові (гіпоглікемія може імітувати інсульт);

– моніторинг життєво важливих функцій;

– постійний догляд;

– транспортування до найближчого медичного закладу.

– Мимовільні, невпорядковані рухи за участю частини або всього тіла.

– Напад зазвичай займає менше п’яти хвилин.

– Постраждалі, як правило, не знають про час нападу і не пам’ятають, що сталося.

– Сфінктер-релаксація (мокрий одяг).

– Під час кризи постраждалий взагалі не дихає, може бути ціаноз (конвульсії можуть бути при епілепсії, гіпоглікемії та інсульті).

Послідовність дій:

Ви не можете зупинити кризу, яка вже почалася, тому:

– в жодному разі не можна знерухомлювати постраждалого;

– прибрати тверді, гострі або гарячи предмети, які знаходяться поруч;

– захистити постраждалого від додаткових травм;

– не вставляти нічого насильно в рот!!!

– оцінити стан постраждалого після кризи і переконатися, що він дихає;

– якщо не дихає, починати СЛР;

– якщо дихає нормально, повернути постраждалого в ББП;

– перевірити та оцінити життєво важлививі ознаки;

– транспортувати в лікарню.

Інфаркт міокарда – це крайній ступінь ішемічної хвороби серця, який характеризується розвитком ішемічного некрозу ділянки серцевого м’яза, що виник внаслідок недостатнього кровопостачання у цій ділянці.

Ознаки (симптоми):

– дискомфорт в центрі грудної клітки;

– стискаючий, тягнучий біль за грудиною;

– біль в лівій руці з проекцією в лікоть, мізинець, шию, нижню щелепу;

– відчуття страху;

– часте дихання (більше ніж 30 за хвилину);

– холодний піт, нудота, запаморочення.

Послідовність дій:

– викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

– перемістити постраждалого на спину чи надати зручне для нього положення;

– розстібнути одяг у постраждалого;

– забезпечити надходження свіжого повітря в приміщення;

– забезпечити постійний нагляд за постраждалим;

– при втраті свідомості та зупинці дихання негайно розпочати СЛР.

Шок є результатом різниці між потребою і подачею кисню в тканину.

Клінічні ознаки:

– тахікардія, пульс ниткоподібний;

– АТ спочатку нормально потім гпотензія;

– час капілярної заправки становить більше 2-х секунд;

– тахіпное (пришвидшене дихання);

– ціаноз, шкіра мармурова;

– ажітація або сонливість;

– холодні кінцівки, бліді або теплі, червоні.

Різновиди шоку:

– кардіогенний шок: інфаркт міокарда, аритмії, захворювання клапанів;

– гіповолемічний шок: кровотеча, опіки, зневоднення;

– перерозподільний шок: анафілактичний, септичний, нейрогенний (спінальниий);

– обструктивний шок (позасерцевий): пневмоторакс, тампонада серця.

Клінічні ознаки:

– холодний піт;

– тахікардія, пульс ниткоподібний;

– гіпотензія;

– диспное;

– біль в грудях.

Послідовність дій:

– абсолютний спокій, напівлежаче положення;

– киснева маска;

– моніторинг життєво важливих функцій;

– постійний нагляд;

– транспортування до найближчого медичного закладу.