– Проявляються почервонінням, набряком, болем, ознобом.
– Тепловий опік – це сонячні опіки від довгого перебування під дією сонця. Триває 3 – 4 дні, після чого зменшується почервоніння, в подальшому замінюється коричневою пігментацією та відлущується.
– Не враховується при розрахунку площ опіку!
– Специфічне лікування (лікування протягом 7 днів).
ІІ ступінь опіків
– Являє собою везикули (пухирці), наповнені жовтуватою рідиною, що є виділенням плазми крові.
– Цей тип опіку викликається гарячими рідинами або розжареним металом, які контактували протягом короткого проміжку часу зі шкірою.
– Є найбільш болючими, тому що нервові закінчення знаходяться на цьому рівні.
– Лікування протягом 2 – 3 тижнів, якщо опік не інфікований.
ІІІ ступінь опіків
– Ураження шкіри на всю її глибину.
– Місцями з’являться чорний некроз або пухирі, що містять кров.
– Біль не відчувається, тому що нервові закінчення можуть бути пошкоджені або повністю зруйновані.
– Один із видів механічної асфіксії, при якому механічним чинником є будь-яка рідина (вода, вино, нафта тощо), що потрапляє в дихальні шляхи.
– Якщо утопленик непритомний та перебуває у воді, необхідно перевернути його на спину та перевірити дихання.
– Безпосередньо на березі необхідно відновити прохідність дихальних шляхів та перевірити наявність дихання.
– Немає потреби очищувати дихальні шляхи від води (до легень потрапляє невелика кількість).
Не треба робити натискання на живіт або перевертати головою вниз для видалення води із легень!!!
– За відсутності дихання необхідно виконати 5 вдихів (зняття спазма – механічної асфіксії).
– Повторно перевірити ознаки життя.
– За їх відсутності розпочати СЛР.
– За можливості максимально швидко застосувати дефібрилятор.
– У разі появи ознак життя надати стабільне положення.
Ускладнення:
– підвищений ризик гіпотермії, якщо температура води менше 25 °C;
– можливе пошкодження хребта;
– блювота є частим явищем;
– звернути увагу на сторонні тіла.
Немає різниці прісна чи морська вода, утопленик обов’язково госпіталізується!
3.5.3. Загальні принципи допомоги постраждалим з отруєннями
Клінічні прояви:
– астенія (втома), головний біль, запаморочення, нудота, втрата свідомості, блювота, шкіра бордового кольору.
Проведення рятувальних дій:
– дотримуватись безпеки рятувальника;
– у всіх випадках постраждалий повинен бути негайно ізольований від токсичного середовища та якомога швидше перевезений в лікарню;
– якщо це можливо – на початку дати кисень у високих концентраціях.
3.5.4. Ураження електричним струмом
Фактори, що впливають на тяжкість:
– напруга, сила струму, опір струму, а також час контакту.
Наслідки:
– зупинка серця;
– параліч дихальних м’язів може викликати зупинку дихання;
– великі неврологічні ушкодження;
– опіки різних ступенів.
Послідовність дій:
– вимкнути джерела живлення;
– після припинення подачі напруги звільнити постраждалого від дротів за допомогою ізоляційного матеріалу;
Не торкатися до тіла постраждалого!
– якщо не дихає, застосовувати СЛР;
– по можливості використати дефібрилятор;
– знайти точку входу та виходу струму для оцінки важкості ураження.
3.5.5. Надання допомоги вагітним. Особливості СЛР у вагітних
Алгоритм включає в себе порятунок не тільки матері, але й дитини в її утробі.
– Має бути щонайменше два рятувальники.
– Негайно повідомити про спеціальну ситуацію диспетчера.
Фактори, які погіршують прогноз виживання:
– збільшене споживання кисню і швидка його утилізація;
– висока ймовірність аспірації шлункового вмісту;
– зниження площі для СЛР, так як молочні залози збільшені і діафрагма піднята за рахунок живота;
– обмежений рух підйому діафрагми може потребувати більшої сили вдиху;
– затискання верхньої порожнистої вени, коли жінка лежить на спині.
– знижений об’єм легень через стискання їх маткою.
Дії при СЛР у вагітної:
– Покласти її на лівий бік так, щоб її спина перебувала під кутом приблизно в тридцять градусів.
– Перемістити її живіт вліво.
Читать дальше