Юрій Баулін - Звільнення від кримінальної відповідальності

Проте, досі залишається дискусійним питання про момент виникнення кримінально-правових відносин, так само, як і про моменти виникнення та припинення кримінальної відповідальності. Безумовно, вирішення даного питання прямо залежить від погляду авторів на зміст та види кримінальної відповідальності. Внаслідок цього автори, які вважають кримінальну відповідальність обов’язком винного перетерплювати певний негативний вплив з боку держави, в основному пов’язують момент її виникнення з моментом вчинення злочинного діяння [59] Див.: Пионтковский А. А. Правоотношение в уголовном праве // Правоведение — 1962 — № 2, — С. 89; Кривоченко Л. Н. Освобождение от уголовной ответственности с применением мер общественного или административного воздействия. Учебное пособие. — X., 1981. — С. 7; Дубинин Т. Т. О моменте возникновения уголовной ответственности // В сб.: Основания и порядок реализации уголовной ответственности. — Куйбышев, 1989. — С. 38, тощо. .

Прихильники визначення кримінальної відповідальності як реального, фактичного перетерплювання особою покладених на неї позбавлень, як правило, момент виникнення кримінальної відповідальності пов’язують із винесенням судом обвинувального вироку [60] Див.: Келина С. Г. Цит. Праця. — С. 28. або з моментом початку відбування покарання за обвинувальним вироком суду. С. Н. Братусь, зокрема, зазначає, що «потрібно розрізняти момент виникнення кримінально-правових відносин і момент виникнення кримінальної відповідальності. Перше, як справедливо вважає більшість криміналістів, виникає… з моменту вчинення злочину. Друга (відповідальність) починається з моменту відбування покарання за обвинувальним вироком суду» [61] Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность. — М, 1976 — С. 113 та ін. .

Початковий момент виникнення кримінальної відповідальності із винесенням обвинувального вироку судом або із набранням цим вироком законної сили пов'язують , зокрема, і прихильники третьої позиції — визначення суті кримінальної відповідальності через сукупність кримінально-правових, процесуальних та виконавчих правовідносин. Так, М. І. Загородников вважає, що «кримінальна відповідальність починається там і тоді, де і коли на підставі закону конкретно визначені права і обов’язки учасників кримінальних правовідносин… Притягнення до кримінальної відповідальності чи початковий момент виникнення чи несення цієї відповідальності визначається моментом винесення обвинувального вироку суду» [62] Загородников Н. И. О пределах уголовной ответственности// Советское государство и право. — 1967. — С. 7. . Ю. М. Ткачевський уточнює: кримінальна відповідальність починається не з моменту винесення обвинувального вироку, а з набрання ним законної сили [63] Див.: Советское уголовное право. Общая часть / Под ред. Г. А. Кригера, Б. А. Кури нова, Ю. М. Ткачевского. — М., 1981. — С. 31–36. Такої ж думки дотримується і Сантачов А. И. (Цит. праця. — С. 14, 62); а також інші. .

Іншої думки дотримувалися, зокрема, Я. М. Брайнін, Н. А. Стручков, М. П. Карпушин, В. І. Курляндський та інші, які відзначали, що моментом виникнення та початку несення кримінальної відповідальності є момент притягнення особи в якості обвинуваченого [64] Див.: Брайнин Я. М. Уголовная ответственность и ее основания в советском уголовном праве. — М., 1963. — С. 27–28; Стручков Н. А. Уголовная ответственность и ее реализация в борьбе с преступностью. — Саратов, 1978. — С. 49; Карпушин М. П., Курляндский В. И. Уголовная ответственность и состав преступления. — М., 1974. — С. 30 та ін. .

Не менш важливим є і визначення моменту припинення кримінальної відповідальності. Найбільш поширеними в літературі щодо цього є такі позиції: кримінальна відповідальність припиняється 1) відбуттям покарання [65] Див.: Ребане И. А. Проблемы совершенствования уголовного законодательства // Правоведение. — 1987. — № 5. — С. 54, тощо. ; 2) погашенням чи зняттям судимості [66] Курс советского уголовного права, — Т. 1. — Л., 1968. — С. 238; Багрий-Шахматов Л. В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации — О., 1998, — С. 80. та 3) відбуттям покарання або погашенням чи зняттям судимості [67] Див.: Коробов В. П. Пределы уголовной ответственности // В сб.: Основания и порядок реализации уголовной ответственности. — Куйбышев, 1989 — С. 27, тощо. .

Однак деякі автори більш широко розглядають межі кримінальної відповідальності. Зокрема, В. С. Єгоров виділяє чотири різних варіанти моменту припинення кримінальної відповідальності, яке може бути «пов’язане із чотирма різними за змістом юридичними обставинами» [68] Егоров В. С. Теоретические вопросы освобождения от уголовной ответственности, — М., 2002. — С. 28–29. і називає серед таких обставин: 1) звільнення особи від кримінальної відповідальності, 2) неможливість її застосування (коли винна особа померла або захворіла на психічне захворювання, яке виключає осудність), 3) декриміналізацію вчиненого особою злочинного діяння та, нарешті, 4) повне відбуття особою всіх передбачених законом мір негативного впливу, що входять у зміст кримінальної відповідальності.