6.1 Питання застосування амністії, які виникають під час призначення покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 ч. 1 КК)
Одним із самих складних питань при застосуванні амністії при сукупності злочинів є питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності чи покарання на підставі закону про амністію за один злочин та одночасне призначення покарання за інший під час судового розгляду кримінальної справи.
В теорії кримінального права України існують протилежні точки зору по цьому питанню. Так, на думку Ю.В. Буаліна “можна пояснити ч. 2 ст. 86 КК про часткове звільнення від кримінальної відповідальності тими випадками, коли особа вчинила декілька злочинів (сукупність злочинів), на частину – поширюється, а іншу частину – не поширюється дія закону про амністію. У такому разі суд повинен застосувати закон про амністію і звільнити особу від кримінальної відповідальності лише стосовно вчинення тих злочинів, які підпадають під акт амністії, тобто частково звільнити цю особу від кримінальної відповідальності за вчинені нею злочини. За ті ж злочини, що не підпадають під дію закону про амністію, дана особа підлягає кримінальній відповідальності”... [219] Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності, с. 182.
. Таку позицію займає і А.Н. Миколенко, який відзначає, що «третьою ознакою сукупності є можливість кримінальної відповідальності за кожен із злочинів, утворюючих сукупність. Якщо по відношенню хоча би одного злочину сплили строки давності притягнення до кримінальної відповідальності чи в силу акту амністії вина особа не підлягає такої відповідальності, сукупність виключається» [220] Уголовный кодекс Украины. Комментарий: Под редакцией Ю.А. Карамзина и Е.Л. Стрельцова. Изд. второе. – Х.: ООО «Одиссей», 2002. – с. 94.
.
Однак існує і інша точка зору. Так, А.А. Музика та С.М. Школа роблять висновок по конкретній кримінальній справі про те що, “якби кримінальна справа щодо громадянина К. розглядалась одночасно за обидва вчинені ним злочини, то на їх думку, суд повинен був прийняти рішення про незастосування амністії, мотивуючи це тим, що К. засуджено за сукупністю злочинів, один з яких забороняє амністування винного [221] Музика А.А., Школа С.М. Про необхідність узагальнення судової практики з питань застосування законодавства про амністію та помилування, с. 45.
. Аналогічної точки зору притримуються А.М. Бойко та О.О. Дудоров які відзначають, що “якщо має місце сукупність злочинів, дія акта амністії поширюється на ті злочини, які зазначені у ньому. На осіб, які вчинили кілька злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті КК, або засуджених за сукупністю злочинів, дія закону про амністію поширюється, якщо жоден із цих злочинів не виключає можливості його застосування” [222] Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., перероб. та доповн., с. 195.
.
Не має єдності по цьому питанню і в судовій практиці.
Приклад перший:Вироком місцевого суду С. був засуджений в 1945 р. за крадіжку до 1 року позбавлення волі, за хуліганство до 1 року 6 місяців позбавлення волі. За сукупністю злочинів С. було остаточно призначене покарання до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Оскільки С. вчинив крадіжку повторно, то в цій частині Указ Президії Верховної Ради СРСР від 7 липня 1945 р. “Про амністію у зв’язку з перемогою над гітлерівською Німеччиною” не міг бути застосований, в той же час вчинення вперше хуліганства підпадало під амністію. Верховний Суд СРСР признав правильним звільнення С. тільки від покарання за вчинення хуліганства [223] Горелик А.С. Назначение наказания по совокупности. – Красноярск: Краснояр. книжн. изд-во, 1975. – с. 202-203.
.
Приклад другий:а) Вироком місцевого суду Н. був засуджений за вчинення тяжкого тілесного ушкодження до 4 років позбавлення волі і за перевищення влади також до 4 років позбавлення волі. Обласний суд застосував Указ Президії Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1957 р. “Про амністію на ознаменування 40-х роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції” та скоротив покарання Н. удвічі. Верховний Суд РРФСР визнав таке рішення обласного суду невірним, оскільки в разі засудження особи по одному вироку за сукупністю двох або більше злочинів, на одне з яких не поширюється дія акта амністії (за вчинення тяжкого тілесного ушкодження), амністія до таких осіб не застосовується [224] Сборник постановлений и определений судебной коллегии по уголовным делам Верховного Суда РСФСР (1957-1959). – М.: Юрид. лит. 1960. – с. 92-93.
;
Читать дальше