В. Білоконев - Призначення покарання за сукупністю злочинів та вироків (судова практика)

Аналіз рішення суду свідчить, що районний суд при призначені покарання за сукупністю злочинів одночасно застосував як принцип поглинення менш суворого покарання (штраф в розмірі 510 грн.) більш суворим, так і принцип складання призначених покарань, після чого застосував правила, передбачені ч. 3 ст. 72 КК. Що ж до можливого одночасного застосування принципів поглинання менш суворого покарання більш суворим та повного (часткового) складання покарань, то в теорії кримінального права існує дві точки зору з даного питання. Одні вчені заперечують можливість одночасного застосування різних принципів призначення покарання за сукупністю злочинів, інші, у тому числі М.І. Бажанов та В.І. Тютюгін вважають за можливе застосовувати комбінацію даних принципів призначення покарання за сукупністю злочинів [47] Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. с. 99–100; Зінченко І.О., Тютюгін В.І. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання, с. 216. . Ми підтримуємо останню точку зору, оскільки серед обмежень, передбачених в ст. 70 КК, відсутня заборона на одночасне застосування різних принципів призначення покарання за сукупністю злочинів.

«Крім того, у деяких випадках суд навіть «змушений» удаватися до одночасного застосування одразу декількох принципів остаточного покарання за сукупністю злочинів. Достатньо уявити собі ситуацію, коли при вчиненні трьох злочинів за два з них суд призначає, наприклад, по одному року обмеження волі, а за третій — основне покарання у виді штрафу. Вочевидь, що обмеження волі може бути остаточно визначено тут лише шляхом складання, бо призначено за окремі злочини в однакових розмірах, а штраф або поглинається обмеженням волі (ч. 1 ст. 70 КК), або застосовується самостійно (ч. 3 ст. 72 КК)» [48] Зінченко І.О., Тютюгін В.І. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання, с. 216. .

Звертаємо увагу суддів на те, що інші види основних покарань, крім штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, самостійному виконанню не підлягають.

Приклад:Заступник прокурора області просив вирок суду змінити, який на підставі ст. 70 ч. 4 КК частково склав покарання у виді позбавлення волі та виправних робіт, посилаючись на те, що покарання у виді позбавлення волі та виправних робіт необхідно виконувати самостійно. Верховний суд України з цим не погодився і вказав, що посилання прокурора на те, що вироки судів мають виконуватися окремо, на вимогах закону не ґрунтуються, оскільки засудження до виправних робіт за один злочин, що входить у сукупність, не є перешкодою для застосування принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання призначених покарань [49] Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — № 1. — С. 26–28. .

У судовій практиці виникли питання про те: а) як призначати покарання за сукупністю злочинів, якщо за обидва злочини призначено покарання у вигляді виправних робіт на певний строк з відрахуванням в доход держави, встановленого вироком, відсотку із заробітку засудженого; б) чи можливо поглинути меншим розміром відрахування в доход держави більший такий розмір, в) в якому співвідношенні підлягають стягненню різні відрахування при частковому складанні покарань.

Наприклад,особу було засуджено за ст. 185 ч. 1 КК до 1 року 6 місяців виправних робіт з відрахуванням в доход держави 10 % із заробітку і за ст. 125 ч. 1 КК до 1 року виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 15 % із заробітку.

Кримінальний кодекс України 1960 р. відповіді на дане питання не давав. Новий Кримінальний кодекс України даний недолік усунув. У ч. 2 ст. 72 КК вказано, що при призначенні за кількома злочинами покарання у виді виправних робіт складанню підлягають лише строки цих покарань. Розміри відрахувань із заробітку засудженого складанню не підлягають і обчислюються за кожним вироком самостійно. Між тим, у п. 13 постанови Пленуму вказано, що при призначенні виправних робіт за сукупністю злочинів (ст. 70 КК) допускається поглинення, часткове або повне складання як строків виправних робіт, так і розмірів відрахувань у доход держави [50] Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах, с. 263. . В.І. Тютюгін справедливо вказує на те, що наведене роз’яснення (Пленуму) суперечить вимогам закону, бо в ч. 2 ст. 72 КК сформульована недвозначна заборона на складання відрахувань із заробітку за сукупністю злочинів. Тому за ст. 70 КК складаються лише строки виправних робіт, а розміри відрахувань із заробітку засудженого обчислюється за кожний злочин окремо [51] Зінченко І.О., Тютюгін В.І. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання, с. 279–280. .