Ф Ярошенко: Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України

2. Створено умови для зміцнення бюджету розвитку місцевих бюджетів шляхом розширення переліку джерел його формування:

2.1. Розширено перелік джерел формування бюджету розвитку місцевих бюджетів за рахунок:

-- частини податку на прибуток (відповідно до закону з питань оподаткування) (ч. 5 ст. 108):

- до 2 % -- бюджету АРК, обласним, міським міст Києва і Севастополя бюджетам;

- до 3 % -- бюджетам міст республіканського АРК, обласного значення та районним бюджетам, з них 30 % -- до бюджетів сіл, селищ, міст районного значення.

2.2. Єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва до бюджетів місцевого самоврядування.

2.3. Зарахування частини податку на прибуток до бюджету розвитку місцевих бюджетів.

Мета глави 4: визначення стадій бюджетного процесу в Україні, його учасників та їхніх повноважень.

Глава містить статті, які визначають стадії й учасників бюджетного процесу, порядок застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі, основні вимоги до складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетних періоди, надають перелік розпорядників бюджетних коштів та визначають їх права й повноваження, визначають порядок здійснення контролю та аудиту в бюджетному процесі, характеризують порядок подання й розгляд законопроектів, що впливають на показники бюджету, та порядок оприлюднення інформації про бюджет.

Новий Кодекс уперше визначив порядок застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі на рівні державного й місцевих бюджетів. Це дало змогу зосередити увагу не тільки на можливостях бюджету (існуючих ресурсах), а й на тому, як найефективніше їх використати з метою отримання конкретних результатів. У Кодексі окреслені особливі складові програмно-цільового методу (бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм), порядок здійснення оцінки ефективності бюджетних програм, порядок використання коштів бюджету за бюджетними програмами, а також порядок складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетних періоди. В новому Кодексі вперше закладені правові підвалини для розробки середньострокового бюджетного прогнозу як у цілому для бюджету, так і на рівні головних розпорядників бюджетних коштів. Серед основних новацій слід виділити такі: складання прогнозу показників зведеного й державного бюджетів на наступні два бюджетних періоди, подання його до Верховної Ради України разом із проектом закону про Державний бюджет України та схвалення Кабінетом Міністрів України уточненого прогнозу на підставі прийнятого закону про Державний бюджет України в місячний термін із дня його опублікування; визначення складу прогнозу бюджетних показників державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетних періоди, що містить індикативні прогнозні показники; унормування складання проекту Державного бюджету України, у тому числі бюджетних запитів головних розпорядників, на показниках прогнозу державного бюджету; створення підґрунтя для переходу в перспективі до формування середньострокового бюджету, що відповідатиме найкращій міжнародній практиці.

Новим Бюджетним кодексом встановлено, що Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету й місцевих бюджетів на підставі рішення суду, а відшкодування заподіяної шкоди відповідно до закону здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) в порядку, визначеному законом.

Новацією ст. 26 Бюджетного кодексу в першу чергу є те, що чітко визначається обов’язковість запровадження в органах державного сектора базових компонентів європейської моделі державного внутрішнього фінансового контролю -- внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту. При цьому персональну відповідальність за запровадження й ефективне функціонування цих компонентів покладено на керівників усіх рівнів -- від головного розпорядника (міністра, голови органу тощо) до розпорядників нижчого рівня та навіть керівників окремих підрозділів в установі. Кабінет Міністрів України визначає основні засади здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту, а також порядок утворення підрозділів внутрішнього аудиту.

Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, а також питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства.