Ф Ярошенко: Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України

Склад бюджетної системи України, її рівні визначаються за трьома критеріями:

1) економічні відносини;

2) державний устрій;

3) адміністративно-територіальний поділ.

Ці критерії є відображенням норм Конституції України (ст. 132, 133), що регламентують засади територіального й адміністративно-територіального устрою України.

Дане визначення не включає зведений бюджет країни, але ст. 6 гл. 2 Кодексу виділяє таку складову бюджетної системи і трактує її як сукупність показників бюджетів усіх рівнів.

Характеристика, структура, принципи бюджетної системи України наведені у ст. 5-7 Кодексу.

- повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Бюджетні асигнування в економічній науці визначаються переважно як кошти, виділені розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання, кредитування та здійснення платежів із конкретною метою у процесі виконання бюджету.

З юридичної точки зору, саме бюджетні асигнування (як повноваження розпорядників бюджетних коштів) є підставою для затвердження кошторисів бюджетних установ.

Для здійснення контролю відповідності асигнувань, визначених у кошторисах і планах асигнувань розпорядників, асигнуванням, затвердженим річним розписом асигнувань державного бюджету та помісячним розписом асигнувань загального фонду державного бюджету, органи Державного казначейства України реєструють та обліковують зведені кошториси і плани асигнувань розпорядників вищого рівня в розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів.

Розпорядники мають право здійснювати діяльність виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисами і планами асигнувань, за наявності витягу, доведеного органом Державного казначейства України, що підтверджує відповідність цих документів даним казначейського обліку.

Зміст поняття “бюджетне асигнування” розкрито у ст. 23 і 47 Кодексу.

- будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Бюджетні зобов’язання -- це визначена законом дія, що передбачає здійснення розпорядниками бюджетних коштів, у межах бюджетного асигнування, платежів для реалізації власних функцій та поставлених завдань, пов’язаних із функціонуванням бюджетних установ.

Бюджетне зобов’язання може здійснюватися тільки за наявності відповідного бюджетного призначення, яке, у свою чергу, встановлюється законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет.

За наявності простроченої кредиторської заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), стипендій, а також за спожиті комунальні послуги й енергоносії розпорядники бюджетних коштів у межах бюджетних асигнувань за загальним фондом не беруть бюджетні зобов’язання.

Застосування бюджетного зобов’язання регламентують ст. 23, ч. 6-9 ст. 51, ст. 57, ч. 3 ст. 117 Кодексу.

- повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Такі призначення окреслюють обсяг повноважень головного розпорядника бюджетних коштів, наданих йому відповідно до законодавства. Будь-які бюджетні зобов’язання і платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Бюджетне призначення має бути виражене у грошовій формі на відповідний бюджетний період (як правило, на один календарний рік) та затверджене чинним законодавством (Бюджетним кодексом, законом про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет). Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, за винятком тих випадків, коли окремим законом передбачені багаторічні бюджетні призначення.

Сутність бюджетного призначення розкрито у ст. 23 Кодексу.

- документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступні бюджетні періоди;