Ф Ярошенко: Науково-практичний коментар Бюджетного кодексу України

- на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків;

- на видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування), за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами;

-- встановлено заборону відкриття позабюджетних рахунків стосовно бюджетних коштів (включаючи власні надходження бюджетних установ) органами влади та іншими бюджетними установами, крім освітянських закладів, яким законом надано відповідні права (ч. 9 ст. 13 Складові частини бюджету);

-- надано право Міністру фінансів вносити зміни до розпису державного бюджету за загальним фондом (у разі недостатності надходжень до бюджету для здійснення бюджетних асигнувань) із метою забезпечення збалансованості надходжень і витрат з дотриманням граничного обсягу дефіциту (профіциту), затвердженого законом про Державний бюджет України (ч. 1 ст. 54 Скорочення видатків і кредитування загального фонду Державного бюджету України);

-- встановлено порядок використання власних надходжень бюджетних установ у разі перевищення їх фактичного обсягу над плановим (ч. 9 ст. 51 Особливості здійснення окремих видатків);

-- врегульовано механізм перерахування до загального фонду бюджету залишків коштів спеціального фонду в разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період (ч. 2 ст. 57 Порядок закриття рахунків після закінчення бюджетного періоду);

-- закріплено доходи загального фонду державного бюджету та доходи місцевих бюджетів, які щорічно визначаються законом про Державний бюджет України (ст. 29 Склад доходів Державного бюджету України, ст. 64 Склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, ст. 66 Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів).

Новий Бюджетний кодекс України сприятиме активізації розвитку програмно-цільового методу бюджетування, адже в ньому:

-- визначено поняття:

- програмно-цільового методу у бюджетному процесі -- метод управління бюджетними коштами для досягнення конкретних результатів за рахунок коштів бюджету із застосуванням оцінки ефективності використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу;

- управління бюджетними коштами -- сукупність дій учасника бюджетного процесу відповідно до його повноважень, пов’язаних із формуванням і використанням бюджетних коштів, здійсненням контролю дотримання бюджетного законодавства, які спрямовані на досягнення цілей, завдань і конкретних результатів своєї діяльності та забезпечення ефективного, результативного й цільового використання бюджетних коштів;

-- розкрито сутність складових програмно-цільового методу бюджетування: бюджетної програми, її результативних показників та відповідального виконавця, паспорту бюджетної програми (п. 3, 40 ст. 2, ч. 4, 5 ст. 20 Застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

-- передбачено обов’язковість застосування програмно-цільового методу на державному й місцевому рівнях (за рішенням відповідної місцевої ради) із проведенням оцінки ефективності бюджетних програм (ч. 1 ст. 20 Застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

-- передбачено складання головними розпорядниками бюджетних коштів плану діяльності на наступні за плановим два бюджетних періоди (ч. 2 ст. 21 Складання прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, п. 1 ч. 5 ст. 22 Розпорядники бюджетних коштів);

-- передбачено застосування програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (ч. 1 ст. 10 Класифікація видатків та кредитування);

-- передбачено формування програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету з урахуванням типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету (абз. 2 ч. 2 ст. 10 Класифікація видатків та кредитування).

Новий Бюджетний кодекс збільшує ресурс місцевих бюджетів:

1. Змінено та закріплено на постійній основі нормативи зарахувань:

-- збору за забруднення навколишнього природного середовища;

-- грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, у розмірі: з 50% до 20% – для обласних бюджетів, з 20% до 50% – для сільських, селищних, міських бюджетів.