Володимир Годованець - Конституційне право України

у разі необхідності призначити експертизу в справі й вирішити питання щодо залучення експертів у конституційному провадженні;

викликати посадових осіб, експертів, свідків, представників за законом і уповноважених за дорученням, а також громадян, участь яких повинна забезпечити об’єктивний і повний розгляд справи.

За результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента та Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституційний Суд України приймає рішення, а у справах з питань офіційного тлумачення Конституції та законів України, про відповідність Конституції чинних міжнародних договорів України чи тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов’язковість, а також щодо додержання конституційної процедури розслідування та розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту — дає висновки.

За рішенням Конституційного Суду України закони та інші правові акти визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо було порушено встановлену Конституцією процедуру їх розгляду, ухвалення чи набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти чи їх окремі положення, визнані Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції (неконституційними), втрачають силу від дня прийняття рішення Конституційним Судом України.

Рішення та висновки Конституційного Суду є обов’язковими для виконання на всій території України, остаточними й такими, що не підлягають оскарженню.

Рішення та висновки Конституційного Суду України мають бути підписані не пізніше 7 днів після їх прийняття та офіційно оприлюднені наступного робочого дня після їх підписання. Копії рішень і висновків наступного дня після офіційного оприлюднення надсилаються суб’єкту права на конституційне подання чи конституційне звернення, Міністерству юстиції України, а також органу влади, який приймав правовий акт, що розглядався в Конституційному Суді.

Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення в разі розгляду судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії правового акту, визнаного Конституційним Судом неконституційним. Своїм рішенням Конституційний Суд України може визначити порядок і строки його виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов’язки щодо забезпечення виконання цього рішення.

Рішення й висновки Конституційного Суду України разом з окремими думками (якщо такі є) суддів Конституційного Суду публікуються у «Віснику Конституційного Суду України» та інших офіційних виданнях України.

Рішення Конституційного Суду України містить:

найменування рішення, дату й місце прийняття, його номер;

персональний склад суддів Конституційного Суду України, які брали участь у розгляді справи;

перелік учасників судового засідання;

зміст конституційного подання;

повну назву, дату прийняття, порядковий номер, за яким органом, посадовою особою прийнято правовий акт, конституційність котрого розглядається;

положення Конституції України, якими керувався Конституційний Суд під час прийняття рішення;

мотивувальну частину рішення;

резолютивну частину рішення;

обов’язкове зазначення того, що рішення Конституційного Суду України є остаточним і оскарженню не підлягає.

Висновок Конституційного Суду України містить:

найменування висновку, дату й місце дачі висновку, його номер;

персональний склад суддів Конституційного Суду України, які брали участь у розгляді справи;

перелік учасників судового засідання;

зміст конституційного подання, конституційного звернення;

положення Конституції України, якими керувався Конституційний Суд України при дачі висновку;

мотивувальну частину висновку;

резолютивну частину висновку;

обов’язкове зазначення того, що висновок Конституційного Суду України є остаточним і оскарженню не підлягає.

Територія держави є невід’ємною ознакою державності, просторовою межею державної влади. Держава розпоряджається своєю територією, яка може складатися із сухопутної, водної, повітряної її частини та континентального шельфу. Держава здійснює повну й виключну владу в межах своєї території.