Загальне і спеціальні завдання криміналістики вирішуються за допомогою конкретних завдань.
У постановці конкретних завдань проявляються тенденції розвитку криміналістики. Вона розвивається на основі зв’язку і спадкоємності між існуючими і новими криміналістичними концепціями; активного творчого пристосування для цілей боротьби зі злочинністю останніх досягнень тих наук, положення яких не можуть бути безпосередньо використані у кримінальному судочинстві; обумовленості криміналістичних рекомендацій потребами практики боротьби зі злочинністю і вдосконалювання цієї практики на основі досягнень криміналістичної науки; прискорення темпів розвитку криміналістики під впливом Науково-технічного прогресу у сфері як самої криміналістики, так і суміжних галузей наукового знання.
Конкретним називається завдання тимчасового характеру, яке наука вирішує на даному етапі.
Для вирішення такого конкретного завдання може виникнути необхідність як усієї сукупності криміналістичних знань, так і будь— який розділ криміналістики або навіть частина цього роздягнула. Іншими словами, конкретні завдання можуть бути досить різними за обсягом.
2. Сучасна система науки криміналістика
Система— це сукупність якісно визначених елементів, між якими існує закономірний зв’язок чи взаємозв’язок. Системність — це об’єктивна властивість, притаманна кожному об’єкту матеріального світу, явищу, події. Наука як галузь знань є сукупністю знань, що перебувають у певній послідовності щодо їхньої значущості, взаємозв’язку та відношення.
Узагальнення накопичених у процесі історичного розвитку наукових даних є одним із первинних етапів становлення науки як відокремленої галузі знань, а зведення цих даних у логічно обґрунтовану систему свідчить про самостійність і ступінь зрілості науки, рівень теоретичного узагальнення відображених у її предметі явищ об’єктивної дійсності, які вивчаються цією наукою. Система будь— якої науки визначається не довільним віднесенням тих чи інших питань до однієї дисципліни, а об’єднанням їх на підставі внутрішньої єдності та об’єктивних зв’язків. Як і кожна наука, криміналістика має свою систему яка в процесі історичного розвитку неодноразово піддавалася перегляду і змінам.
Система науки криміналістики— це складові її частини або розділи, розташовані в певній послідовності, яким притаманна наявність внутрішніх і зовнішніх взаємних зв’язків. Частини або розділи, які є самостійними структурними одиницями, одночасно співвідносяться за змістом, певними взаємозв’язками або закономірностями, які характеризують індивідуальне ціле.
На думку вітчизняних вчених, сучасна система науки криміналістики складається з таких частин:
— загальна теорія криміналістики;
— криміналістична техніка;
— криміналістична експертиза;
— криміналістична тактика;
— криміналістична методика (В.С. Кузьмічов, Г.І. Прокопенко, 2001).
Загальна теорія криміналістики— це система вчення про предмет криміналістики, її завдання, мету та закони розвитку, понятійний апарат і місце криміналістичних знань у системі юридичних наук, самостійні криміналістичні теорії і вчення, зокрема, криміналістична ідентифікація та діагностика, вчення про криміналістичні версії.
Криміналістична технікавключає в себе теоретичні положення, науково-технічні прийоми, методи виявлення, фіксації, вилучення, попереднього дослідження, збереження і подальшого використання з метою розслідування злочинів та їх запобіганню.
Криміналістична техніка як розділ криміналістики являє собою систему теоретичних положень та принципів розробки й використання науково-технічних засобів і методів виявлення, фіксації, вилучення, накопичення та обробки матеріалізованої інформації про події, що розслідуються, а також технічних засобів і способів попередження злочинів (М.С. Полевой, 1990).
Криміналістична експертизаявляє собою систему наукових положень і розроблених на її основі спеціальних методів і методик для встановлення фактичних даних на основі дослідження об’єктів — матеріальних носіїв інформації з метою розслідування злочинів та їх запобіганню.
Криміналістична тактика— це розділ науки криміналістики, що займається розробкою прийомів проведення слідчих дій, загальних тактичних рекомендацій щодо організації і планування процесу слідства.
Читать дальше