Святослав Караванський - До зір крізь терня, або хочу бути редактором

Натрапляю якось на такий пасаж: “Це вдалий часдля вирішення ділових питань…”. Чи ж не відчуває наше вухо у парі вдалий часякоїсь штучности, натягнутости? Відчуває. Чому? Бо подані у словниках як рівнозначні слова двох різних мов часом у лексичних парах або ідіомах не вкладаються у рамки записаного у словниках перекладу. Словники дуже часто не фіксують усіх можливих комбінацій того чи того слова. Автор наведеної цитати “відштовхувався” від російської пари удачное время(не дуже вдалий варіянт пари удобное время).Але в нашій мові у комбінації з часомприжився не прикметник вдалий,а інший епітет. Пари вдалий часу фолклорі та творах нашої літератури не засвідчено. Зате у нас існує пара слушний час:“Вони бояться, що ти… у слушний часповернеш в Україну” (І. Франко).

Саме цю пару і треба було вжити у наведеній цитаті. А укладачам наших РУСів варто додати до перекладу слова удачныйприкметник слушний(коли йдеться про час).

Дієслово плавитиу значенні топити, розтоплювати– накинуто нам ревнителями двомовности за часів “світлого минулого”. Але накинувши цю форму, архітектори лінгвоциду не змогли цілком викорінити слово топитиз ряду форм. Такими формами лишилися топлене масло, топлений сиртощо. Тому вживання форми плавлені сирки,яка трапляється в сучасних текстах, є ляпсусом на взір здібних булочок.Різниця в тім, що здібні булочки“кидаються в очі” неофітам українського мовлення, тоді як плавлені сиркилишаються непоміченими, стаючи шовковими зайдами в українській мові.

Лексичні ляпи варто фіксувати. На сьогодні “найляпішим” лексичним ляпом – свого роду чемпіоном ляпів – слід вважати здібні булочки.Але і серед ляпів має бути конкуренція. Сьогодні ти чемпіон, а завтра, може, я. Не виключено, що десь, колись з’явиться лексичний ляп, що “переляпить” навіть інтелектуальних булочок.

Частка ажв українській мові побиває всі рекорди ряснозначности серед коротких слівець. Словник Грінченка наводить дев’ять значень цієї частки, називаючи її сполучником. Пізніші словники мало чого додають до цього реєстру, називаючи ажчасткою і сполучником. Я підійду до цього словечка чисто статистично: до кожного значення наведу приклад, а тоді підсумую.

Отже, я нарахував аж 22 значення, з якими ця частка (часом сполучник) спливає з язика мовців. Як на таке мале слівце, то аж задосить. Але її можливості на цьому не кінчаються. Дальше дослідження “ролей” частки ажпривело до ошелешливих висновків. Частка ця заступає у мовному потоці більше, як 50 значень! Поза тим, паруючись з іншими слівцями, частка ажтворить ще десятки зворотів. Для прикладу наведу кілька таких зворотів, а повніше розроблю її співпрацю з “побратимами” у другому виданні праці “Секрети української мови”, яке має вийти незабаром, де наведу і всі 50 із гаком значень рекордсменки без співпраці з партнерами та кілька десятків її сполук з іншими словами.