Петро Кралюк - Таємний агент Микола Гоголь

Дід Гоголя по батьківській лінії, Опанас Дем’янович, походив із середовища православного духовенства. Його предки з початку XVIII ст. стали священицькою «династією» в селі Кононівка на Лубенщині. У той час звичним було, що посада священика передавалася від батька до сина. Опанас мав старшого брата Кирила, який і перейняв становище батька. Молодший же брат змушений був шукати несвященицького хліба. Він закінчив Києво-Могилянську академію і став військовим канцеляристом у Гетьманщині. Дослужився до чину секунд-майора, який давав йому право на дворянство.

Опанас починає іменуватися Гоголем-Яновським. Його предки (це видно з документів) мали прізвище Яновські. З чим пов’язана поява додаткового прізвища? У результаті інкорпорації Гетьманщини до складу Російської імперії, а надто після введення тут загальноросійських установ, перед місцевою козацькою старшиною постало питання про доведення свого благородного походження для отримання дворянства. Це було не так просто. Чимало нащадків козацької старшини, щоб домогтися статусу дворянина, надавали фальшиві документи про свою приналежність до польської шляхти. На Правобережній Україні, яка залишалася у складі Речі Посполитої, з’явилося чимало «фабрик», які (зрозуміло, за непогані гроші) фальшували подібні документи. Не виключено, кмітливий канцелярист Опанас Яновський теж придбав собі відповідний документ. Він подав копію грамоти від 1674 року, виданої польським королем Яном Собеським полковникові Остапу (Євстафію) Гоголю, про надання тому села Вільхівці на Поділлі. Справді, король пожалував Остапові Гоголю це село за те, що той перейшов на його бік і здав Могилівську фортецю (нинішній Могилів-Подільський). Ян Собеський навіть призначив Остапа Гоголя наказним гетьманом Правобережної України в 1675–1679 роках. На Поділлі є село Гоголі, звідки, можливо, й походив цей діяч.

Деякі дослідники вважають, що Опанасові Яновському не було сенсу добувати грамоту про шляхетське походження, оскільки він і так дослужився до чину, який автоматично наділяв його дворянством. Воно-то так. Але цей чин він дістав уже у зрілому віці. Жодної гарантії того, що колись він до нього дослужиться, не було. Коли ж розпочався процес надання козацькій старшині дворянських звань, треба було «ловити момент». Ось так і могла з’явитися копія грамоти короля Яна Собеського Остапові Гоголю. Грамота, безперечно, була автентичною. Але… немає ніяких доказів, що Остап Гоголь був предком Яновських. Немає також свідчень про пов’язаність цього священицького роду з Поділлям і зокрема з селом Гоголі. Зв’язок Гоголів і Яновських «доводиться» лише на підставі неясної родинної легенди.

Схоже, тут маємо справу з меркантильною містифікацією. Спритний канцелярист Опанас Яновський доточив до свого прізвища ще одне — Гоголь. Цей трюк дозволив йому із сина священика зробитися польським шляхтичем, предкам якого нібито пожалував село сам король Ян Собеський.

Канцелярист Опанас Яновський не лише зумів стати дворянином та зробити непогану кар’єру, але й одружився з представницею знатного старшинського роду — Тетяною Лизогуб. Олександр Оглоблин у своїй ґрунтовній розвідці «Предки Миколи Гоголя» писав таке: «Шлюб справді був незвичний — і досить нерівний. Опанас Дем’янович, що народився 1738 року, був значно старший за свою дружину. А головне, соціальний і маєтковий стан їх був далеко не однаковий. Батько Тетяни Семенівни, Семен (Симон) Семенович Лизогуб, належав до одного з аристократичних і багатих родів Гетьманщини, а до того ще був правнук гетьмана Петра Дорошенка і внук гетьмана Івана Скоропадського. Мати її, Анна Василівна Танська, походила із шляхетського роду Танських, а по матері була внучкою полковника Ніжинського Степана Забіли й правнучкою генерального обозного Петра Забіли. Ці споріднення й посвоячення збільшили й так велике багатство Лизогубів. Супроти цього власний (спадковий) маєток Опанаса Дем’яновича — 5 душ обох статей в с. Кононівці (1788 року) — виглядав більш ніж мізерно. Отож фамільна традиція Гоголів оточила цей шлюб романтичною легендою, яку дослідники Гоголя залюбки пов’язують з історією “Старосвітських поміщиків”».

Від цього шлюбу народився лише один син — Василь, який уже носив прізвище Гоголь-Яновський. Він дістав освіту в Полтавській семінарії, де, до речі, навчався Іван Котляревський. Не виключено, що їхні шляхи могли перетинатися. Зрештою, середовища, де формувалися Котляревський та Гоголь-Яновський, були схожі: одна земля, одні традиції, один навчальний заклад. Тому є чимало схожого в літературній творчості одного й другого.