Степан Наливайко - Таємниці розкриває санскрит

Тож зрозуміло, що сіндо-меотські племена та окремі їхні представники мусили відігравати певну роль в історії Боспорської держави. І таке міркування підтверджують написи; на сьогодні знайдено понад два десятки лише тих написів, які безпосередньо стосуються сіндів. Тому кожна така знахідка зі згадкою в ній сіндо-меотського племені чи якогось вихідця з нього проливає додаткове світло як на історію самого Боспорського царства, так і на історію України і навіть Індії.

Такою непересічною постаттю є боспорська цариця сіндського походження Камасарія. Досі знайдено два написи, які стосуються двох різних жінок із цим іменем. Імена ці дещо відрізняються фонетично: в одному випадку воно подане як <100> Камасарія , а в другому — як Комосарія . Що може пояснюватися, зокрема, такими мовними явищами, як акання та окання, властивими не лише слов'янським, але й індійським мовам.

Один із написів з ім'ям цариці-сіндянки знайдено 1876 року в Керчі, колишньому Пантикапеї — столиці Боспорського царства, на південно-східному схилі гори Мітрідат (пор. індійське ім'я Мітрадатта , «Даний Мітрою»; це якраз індійське ім'я, а не іранське, бо на іранському грунті воно мало б форму Міхрдат ). Напис міститься на прямокутній вапняковій стелі, увінчаної чотирикутним навершям. Всередині фронтона — рельєф, що зображає Афродиту на лебеді зі скипетром у лівій руці. Праворуч від неї — фігурка Ерота, що вкрай важливо й показово, оскільки відразу засвідчує можливий зв'язок імені Камасарія з Камою — індійським богом кохання, тотожного грецькому Еротові. А приналежність цариці до сіндів іще більше посилює імовірність того, що ім'я Камасарія може мати свою індійську паралель, яка допоможе з'ясувати походження і значення імені боспорської цариці.

Напис цей (зараз в Ермітажі), датований ІІ ст. до н.е., такий:

«Перісада. Камасарії. Аргота.

За архонта й царя Перісада, сина царя Перісада, матерелюбного, за царицю Камасарію, дочку Спартока, чадолюбну, і за Аргота, сина Ісанфа, чоловіка цариці Камасарії, присвятили цей пам'ятник Афродиті Уранії, владичиці Апатура, — синагог Феокріт, син Деметрія і фіасити: Феокріт, син Деметрія, Папій, син Папія; Стратон, син А…; Папій, син Ф…; Каллістрат…; Посідоній…» (КБН, 84–85).

Камасарія, як свідчить напис, дочка царя Спартока, точніше, Спартока V, що правив на Боспорі приблизно в 200–180 рр. до н.е. З чого можна припустити, що оскільки Камасарія — сіндянка й дочка Спартока, то й сам Спарток теж виходець із сіндів.

Боспорська історія знає аж п'ятеро царів на ім'я Спарток , причому найперший із них правив іще в V ст. до н.е., а останнім і був Спарток V, батько Камасарії-Філотекни (Чадолюбної).

Цариця Камасарія, вважають дослідники, була матір'ю царя Перісада IV Філометора, що правив десь у 150–125 рр. до н.е., і дружиною Перісада ІІІ, що правив у 180–150 рр. Після смерті Перісада ІІІ вона вдруге вийшла заміж, за якогось Аргота, котрий мусив також належати до вищого суспільного прошарку. Ця Камасарія та її перший чоловік Перісад ІІІ згадуються в дельфійському почесному декреті. У списку дарів Аполлону Дідімейському, знайденому в Мілеті й датованому 178/177 роком до н.е., серед посвятників знову згадується цариця Камасарія. Поряд із Камасарією в цьому ж списку згадується віфінський цар Прусій II, що царював у 180 — <101> 149 рр. Тож узявши до уваги всі ці епіграфічні відомості щодо цариці Камасарії та її чоловіка Перісада ІІІ, дослідники відносять напис із іменем боспорської цариці до часу пізніше 150 р. до н.е., бо в цьому написі Камасарія вже виступає не як дружина Перісада ІІІ (очевидно, натоді померлого), а як дружина Аргота. Хто він такий, визначити важко — такого імені не засвідчено в жодному з понад 1300 написів, уміщених в КБН. Хоча імена з компонентом Арг - трапляються, наприклад, Аргод, Аргей, Аргонай . Ім'я Аргод може бути тотожним імені Аргот . Птолемей згадує Аргуду — одне з міст внутрішньої частини Херсонеса Таврійського. Таке ж місто, зазначає О.Трубачов, той же Птолемей згадує і в Індії — Аргуда (ІА, 227).

У зв'язку з цим варто звернути увагу на деякі, на наш погляд, значущі факти. Щодо Камасарії існує дві точні дати: перша відноситься до 200 року до н.е., коли Перісад ІІІ та Камасарія, його дружина, дякують у Дідімах Аполлонові за те, що допоміг відбити напад кримських скіфів. Друга дата відноситься до 180 року, коли та ж Камасарія, вже із сином, знову підносить дари Аполлонові, але в Мілеті. Перісад IV, син Камасарії, якийсь час правив разом із матір'ю і був, як свідчать джерела, шанувальником Аполлона, для святилища якого в Дельфах він подарував золоту таріль, яка мала, очевидно, символізувати сонце, оскільки культ Аполлона пов'язаний із Сонцем. Шанувальницею Аполлона, очевидно, була й батьки Перісада IV, тобто Перісад ІІІ і Камасарія.