Степан Наливайко - Таємниці розкриває санскрит

Таким чином, назву столиці Відарбги — Кундіну , де правив цар Бгішмака й де народилася Рукміні, правомірно пов'язати зі словом кунд — «чародій», «жрець», «чаклун». Якщо зважити, що — ін у назві столиці — суфікс діяча ( йогин, брамин, чакравартин ) або суфікс наділеності чимось ( Ваджрін — «Наділений ваджрою», «Індра», Шулін — «Наділений шулою-тризубом», «Шіва», Чакрін — «Наділений диском-чакрою», «Вішну-Крішна»), то слово кундін означатиме «наділений магічною здатністю», «наділений магічними властивостями», тобто, власне, «жрець». Воно тотожне слов'янським термінам кудин // чудин , які й собі означають «жрець», «волхв», «кудесник». Стосовно ж міста Кундін , то назву його можна перекласти як «Жрецьке», «Жерцівське», «Жречин» — якщо можна так сказати. Очевидно, таке значення має і одне з болохівських міст — Кудин , назва якого, в такому разі, виявляється тотожною індійській назві Кундін і спорідненою зі слов'янськими словами чудо, чудодій, чудин, кудин, кудесник . Що й відбилося в численних топонімах і гідронімах на терені України й поза нею на Куд - // Чуд -. У такому разі й назва самої Болоховської землі може сходити до слов'янського терміну на означення жерця-кудесника — волхв . Тобто назва Болоховська земля означає Волоховська, Волхвовська, Жрецька земля, Земля жерців/волхвів . Сюди ж відносяться і численні прізвища в запорозьких козаків і сучасних українців: Кудин (також ім'я), Кудинець, Кудик, Кудко, Кудійко, Кудійчук, Кудинович, Кудиненко, Кудим, Кудименко, Кудиченко тощо, а також Болох-Волох, Блох-Влох, Болоховець-Волоховець , а ще прізвища на Чуд -, які сходять до термінів кудин // чудин, волох // болох, влох // блох, волхв із первісним значенням «жрець», «чародій», «чудодій», «провидець», «віщун».

Історичні джерела засвідчують, що Данило Галицький полонив так званих «князів болоховських» і що «князі болоховські» мали свій уділ на Бузі, неподалік Бреста. Їхні володіння розміщувалися в околицях і на берегах Бугу, що впадає в Дніпровський лиман. Болеслав Мазовецький скаржився, що князі Болоховські самочинно захопили частину його земель (Карамзин, 10), з чого видно, що Болоховське князівство сусідило з Мазовією. За переказами, в межах Подольського краю колись існувало Болоховське князівство, до якого входила й Дулібська земля. Про самих болоховців <46> подейкували, що вони вкрай скупі, хоч і дуже багаті, і ця їхня риса означалася словом дуліб . Цікавий і той факт, що в колишній Орловській губернії місто Болохов іноді дещо глузливо називали Дулеби . З чого напрошується висновок, що між болоховцями й дулібами традиційно існує якийсь зв'язок — вони сусідять у різних ситуаціях. А риса — скнарність — приписувана болоховцям-дулібам, ще три тисячоліття тому приписувалася й рігведійському племені пані (див. статтю «Панікар і Панікарча: відлуння рігведійського міфу»).

З іншого боку, не виключено, що основа Болох - споріднена з назвою Балх , якою в новіші часи стала означатися стародавня Бактрія — вона, до речі, виявляє чимало точок дотикання з Україною. У «Повісті врем'яних літ» літописець Нестор схвально відгукується про уктріан, відомих своїм благочестям — неважко помітити спорідненість назви уктріани з назвою бактріани, бактрійці . Саме з Бактрією пов'язується в «Махабгараті» ім'я Пар'яшравас , тотожне слов'янському імені Переяслав , а також Бгурішравас , тотожне українському Борислав . В іменах давніх бактрійських царів наявний компонент кей , котрий перегукується з іменем полянського князя, легендарного засновника Києва — Кий . Стяг династії Кеянідів, що правила в Бактрії на початку І тис. до н.е., пов'язаний із героєм-ковалем на ім'я Кова . Саме він подолав змія Заххака, узурпатора іранського престолу. Це перегукується з київськими легендами про коваля, що врятував Київ від жорстокого змія. Фігурує у київських легендах і персонаж тугарин — це цілком може бути означенням мешканця Тохаристану, як свого часу називалася саме Бактрія. Сіявуш, надзвичайно популярний персонаж у культових уявленнях домусульманського Хорезму, теж вихідець із династії Кеянідів. Ім'я його тлумачиться як «Чорний бик», «Чорний самець» і є семантичним, значеннєвим двійником імені Крішна . А в Україні фіксуються назви Сиваш /притока Сіверського Дінця і так зване Гниле море — затока на заході Азовського моря/. Характерно, що притокою Сіверського Дінця є і річка Чорний Жеребець (СГУ, 499,612), яка має і назву Красний Жеребець . З Кеянідами й Бактрією пов'язаний також Рустам — герой іранського епосу, ім'я якого означає «Найдосконаліший Бик» і етимологічно тотожне індійському імені Врішоттам із тим самим значенням.