Rosenau P. M. Op. cit. — P. 138–166.
Шнирельман В. А. Националистический миф: основные характеристики // Славяноведение. — 1995. — № 6.
Плиев Р. Впервые «Олимп» и «Кентавр» прозвучали па Кавказе // Сердало. — 1995. — 12 септ.
Винокурова У. А. Сказ о народе Саха. — Якутск, 1994. — С. 22.
Алиев И. Г. Изучение проблем древней истории, филологии и археологии в Азербайджане в 1977–1987 годы // Вестник древней истории. — 1988. — № 1. — С. 59.
См., напр.: Shavit Y. The New Hebrew Nation. A study in Israel heresy and fantasy. — London, 1987. — P. 37.
Шнирельман В. А. Указ. соч.
См.: Shmrelman V. A., Komarova G. A. Majority as a minority: the Russian ethno–nationalism and its ideology in the 1970s—1990s // Rethinkong nationalism and ethnicity: the struggle for meaning and order in Europe. — Oxford, 1997.
Цярьохін С. Перунова цяпельца. Эсэ, ці некалькі загадак з гісторьіі нашаго народа. — Минск, 1993.
Шнирелъман В. А. Неоязычество и национализм. Восточноевропейский ареал. — М., 1998.
Ведомысл. Пепел отцов стучит в моем сердце // Русское дело. — 1995. — № 5. — С. 3.
Ладомир. Арийская традиция // Наследие предков. — 1995. — № 1.
Баркашов А. Узнающий прошлое — видит будущее // Русский порядок. — 1993. — № 2; Он же. Разоблаченная доктрина // Там же. — № 8.
Баков А., Дубичев В. Цивилизации Средиземья: Новейший учебник истории. — Екатеринбург, 1995.
Подробно см.: Исхаков Д. «Промывка татарских мозгов» // Идель. — 1996. — № 11–12; Shnirelman V. A. Who gets the past? Competition for ancestors among non-Russian intellectuals in Russia. — Washington–London, 1996.
Шнирельман В. А. Борьба за аланское наследство (этнополитическая подоплека современных этногенетических мифов) // Восток. — 1996. — № 5.
Аджи М. Полынь половецкого поля. — М., 1994.
Патрушев В. С. Финно–угры в России. — Йошкар–Ола, 1992.
Історія русів. — К., 1991.
Гирич І. Чи суперечить національний міф історичній правді? // Українська історична дидактика. — К., 2000. — С. 50.
Яковенко Н. Між правдою і славою // Сучасність. — 1995. — № 12. — С. 70.
Яценко Б. Україна і Русь у ретроспективі // Індо–Європа. — 1991. — № 1. — С. 66.
Нидерле Л. Н. Славянские древности. — М., 1956.
Хвойка В. В. Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена. — К., 1913.
Відейко М. Ю. Нова хронологія Кукутені–Трипілля // Трипільська цивілізація у спадщині України. — К., 2003. — С. 106–117.
См., напр: Семчишин М. Тисяча років української культури. — К., 1993.
См., напр.: Заєць І. О. Стан і перспективи досліджень, охорони та популяризації Трипільської цивілізації // Трипільська цивілізація у спадщині України. — К., 2003. — С 12–27; Черняк В. К. Трипілля — вікно у початок історії // Там же. — С. 28–40.
Подробнее см.: Залізняк JI. Л. Трипільське коріння українців: міф чи реальність? // Культурологічні студії. — Вип. 2. — К., 1999. — С. 9–17; Павленко Ю. В. Проблема етномовної приналежності носіїв трипільської культури // Там само. — С. 18–33; Он же. Праславяне и арии: Древнейшая история индоевропейских племен. — К., 2000; Він же. Етномовна ідентичність носіїв Трипільської культури // Трипільська цивілізація у спадщині України. — К., 2003. — С. 118–136; Мосенкіс Ю. Л. Мова Трипільської культури. — К., 2001.
Силенко Л. Мага Віра. — Нью–Йорк, 1979; Він же. Гість з Храму предків. — К., 1996.
Паї к В. Корінь безсмертної України. — Львів, 1995. — С. 17.
Шнирельман В . А . Возникновение производящего хозяйства. — М ., 1989; Массон В. М. Первые цивилизации. — Л ., 1989; Павленко Ю. В. Раннеклассовые общества: генезис и пути развития. — К., 1989, Древние цивилизации. — М., 1989; Археология Украинской ССР. В 3‑х томах. — К., 1985–1986; Історія давнього населення України. В 3‑х тт. — К., 1997–1999; Бунятян К. П., Мурзін В. Ю., Сімоненко О. В. На світанку історії. — К., 1998; Бунятян К. П. Давнє населення України. — К., 1999; Етнічна історія Давньої України. — К., 2000; Павленко Ю. В. Передісторія давніх русів у світовому контексті. — К., 1994; Він же Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства. — К., 1996; Он же. Праславяне и арии: Древнейшая история индоевропейских племен. — К., 2000; Он же. История мировой цивилизации: Философский анапиз. — К., 2002.
Читать дальше