Блаженніший Святослав Шевчук - Слово Боже – живе і діяльне. Проповіді та промови 2011–2013. Т. 1

Розповім вам одну історію, щоб пояснити, на чому ґрунтується християнська надія. Усім вам відомий вислів, який описує Ісуса Христа як доброго пастиря, котрий покидає дев’яносто дев’ять овець і шукає одну овечку, що загубилася (Ів. 10, 11). Роздумуючи над цим євангельським висловом, я довго не розумів, як почувається та загублена овечка, бо в нас в Україні не часто можна зустріти цих тварин. Аж під час відвідин однієї парафії я хотів показати людям, що єпископ має бути добрим пастирем, і мені на сцену вивели малесеньке ягнятко. Уявіть собі: те ягнятко десь зранку забрали від мами, воно весь день кричало, а тут його на шнурку вивели на сцену, де багато світла й шуму (пізніше мені сказали, що йому навіть робили заспокійливий укол). І тоді я взяв те ягнятко і поклав собі на плечі. Знаєте, що сталося? Тваринка якось так інстинктивно притулилася мордочкою до мого обличчя і заспокоїлася… Мені відразу стало мирно, тепло, а ягнятко заснуло. (Символом загубленого ягняти, якого добрий пастир має знайти і покласти собі на плечі, в єпископському одязі слугує омофор.) Повертаючись до вищезгаданого євангельського вислову, зауважу, що коли добрий пастир знаходить ту овечку, то її не б’є, не копає, не штовхає, не жене назад до того стада, яке вона покинула, а бере на плечі і сам несе.

Це добра наука для нас, бо ми часто уподібнюємося до загубленого ягняти. Проте яку велику радість і який мир ми можемо пережити, коли відчуємо, що хтось нас знаходить, не сварить за гріх, а лагідно бере на плечі! І ми йдемо, ступаючи по тих горах, каміннях Його ногами. Оце приклад надії!

Коли Господь Бог нас віднаходить, то ми потім можемо бути сильними, йти крізь життя Його ногами і надіятися попри всяку надію, як писала Леся Українка («Contra spem spero»). Це стається тому, що маємо силу, яка походить не від наших зусиль, не від нашого багатства чи наших можливостей. Це сила, яку дарує нам Господь Бог, і її не можна втратити. Ніхто її не може в нас забрати, жодна економічна криза. Апостол Павло казав, що ні ангели, ні сили не можуть його відділити від Христової любові.

Бажаю, щоб цього вечора кожен із вас відчув себе віднайденою овечкою. Якщо маєте якусь біду, проблему, якщо ви розгублені – ідіть до Христа, який казав: «Прийдіть до Мене всі, втомлені і обтяжені, Я заспокою вас» (Мт. 11, 28).

У грудні я відвідував наших людей в Одесі, і там на зустріч зі мною прийшов голова профспілки моряків, який, до речі, не був християнином. Цей чоловік звернувся до мене з таким проханням: «Нам дуже потрібно, щоб ваші священники були капеланами на наших кораблях». Я спитав чому. І він мені пояснив: «Багато українців потрапляє до рук піратів. Ми бачимо, що в таких екстремальних обставинах поведінка людей, які вірять у Бога, цілковито відрізняється від поведінки інших. Вони не втрачають надії навіть тоді, коли немає певності, що хтось знайде мільйон доларів, аби їх врятувати. Я питав одного капітана, як він вижив, а той мені відповів, що молився, знав, що хтось його знайде». Можливо, людські інституції були інструментами в руках того «когось», а той «хтось» є Христос.

Бажаю вам, щоб ви були сильними силою Господа Бога, мужніми Його відвагою, багаті Його багатством. І тоді, будьте певні, майбутнє вже перебуватиме в нас, тому що цією силою християнського життя є наша надія, яку зароджуємо у нашій вірі.

Преподобні отці, браття і сестри!

Дорогі в Христі брати і сестри!

Господь Бог дозволив нам щасливо пережити перший тиждень Великого посту. І ось сьогодні ми чуємо в євангельському читанні історію про одну зустріч. Ця зустріч, мабуть, перевернула життя тих людей, які її пережили.

Спочатку Христос зустрічає Пилипа і каже до нього: «Іди за Мною». Із цієї коротенької фрази Пилип зрозумів, хто його кличе, тому відразу біжить до свого приятеля Натанаїла. Розповідає, що нарешті знайшли Месію, того, хто є здійсненням мрій і очікуванням старозавітного Божого народу на прихід Спасителя, на кого так довго чекали царі, пророки і патріархи. Пилип прийшов до свого приятеля не для того, щоб похвалитися, мовляв, бачиш, я щось добре знайшов. Він хоче, щоб ту саму зустріч пережив Натанаїл. Проте останній сприймає приятеля скептично, думаючи, що той помилився, бо нічого доброго з Назарета не могло бути. (За розумінням тогочасного Ізраїлю, Назарет не був тим місцем, звідки мав прийти Месія.) І тоді Пилип каже: «Прийди і подивися», – тобто переживи те саме, що я.