Зиґмунд Фройд - По той бік принципу задоволення

А що, якщо віра у внутрішню закономірність смерті теж одна з ілюзій, створених нами, «щоб витримати тягар існування»? В усякому разі, це вірування не є первинним – первісним народам чужа ідея про «природну» смерть; вони приписують кожен випадок смерті лихим діям ворога чи злого духа. Тому для перевірки цього вірування ми маємо звернутися до наукової біології. А вчинивши так, ми будемо здивовані тим, наскільки розходяться біологи у питанні про природну смерть – настільки, що поняття смерті у них взагалі залишається вкрай невизначеним. Факт більш-менш сталої середньої тривалості життя, принаймні у вищих тварин, свідчить, звісно, на користь внутрішніх причин смерті, але та обставина, що окремі великі тварини та великі дерева досягають дуже поважного і досі чітко не встановленого віку, знову робить цей доказ сумнівним. Згідно з концепцією В. Фліса, усі прояви життя організмів – зокрема, й смерть – пов’язані з конкретними термінами, серед яких виділяється залежність живих істот, чоловічої та жіночої статі, від сонячного року. Проте спостереження, головним чином за рослинами, що вказують, наскільки легко і в яких межах зовнішні впливи можуть змінювати прояви життя у часовому аспекті, тобто пришвидшувати або затримувати їх, суперечать чітким формулам Фліса і змушують принаймні сповнитися сумнівів щодо переважання висунутих ним законів.

Найбільший інтерес викликає дослідження тривалості життя і смерті організмів у роботах А. Вайсмана [24] Über die Dauer des Lebens , 1882; Über Leben und Tod , 2. Aufl., 1892; Das Keimplasma , 1892 тощо (прим. авт.). . Саме з цього дослідження походить ідея поділу живої субстанції на смертну і безсмертну частини; смертна – це тіло у вузькому сенсі, сома, підвладна природній смерті; зародкові ж клітини потенційно безсмертні, оскільки вони можуть за певних сприятливих обставин розвинутися у нову особину або, інакше кажучи, оточити себе новою сомою.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Ужитий автором термін Lustprinzip іноді перекладають як «принцип насолоди», оскільки у німецькій мові слово Lust переважно використовується у значеннях «жадання», «насолода»; однак у Фройда термінологічно Lust у загальнішому значенні (відчуття) задоволення, завжди передбачає наявність пари, Unlust – у так само загальному значенні (відчуття) невдоволення, а такий дуалізм втрачається за інтерпретації Lust як «насолоди» й Unlust як «відрази» (прим. пер.).

Тут і далі, згадуючи про «економічний» аспект психічного явища, автор має на увазі баланс набуття/витрати організмом користі у вигляді, наприклад, задоволення (прим. пер.).

Einige Ideen zur Schop-fimgs und Entwicklungsgeschichte der Organismen, 1873, Abschn. 9. Zusatz, S.94, (Прим. – авт.).

Там само, с. 90.

Строго кажучи, у німецькій мові слово Angst має значення як власне «тривоги», так «страху», і наближається тим до Furcht. Імовірно, цим викликана засторога. Варто також зазначити, що у російських (здебільшого, застарілих) перекладах із Фройда Angst перекладали як «страх»; однак подальше пояснення автора (див.) вказує, що – принаймні, термінологічно – йдеться саме про тривогу/тривожність (прим. пер.).

Подальше спостереження підтвердило цю інтерпретацію. Одного разу, коли мама пішла на кілька годин, по поверненні малюк зустрів її повідомленням «Малеча o-o-o-o», яке спочатку залишалося незрозумілим. Невдовзі з’ясувалося, однак, що впродовж самотніх годин малий знайшов спосіб бавитися у власне зникнення. Він виявив своє віддзеркалення у видовженому дзеркалі, що трохи не діставало до підлоги, а потім причаївся перед ним так, що відображення пішло «геть» (прим. авт.).

Коли малому було п’ять і три чверті років, його мама померла. Тепер, коли вона справді пішла, хлопчик не виявив жалю за нею. Щоправда, народження другої дитини перед тим викликало у нього сильні ревнощі (прим. авт.).

Пор. Eine Kindheitserinnerung aus “Dichtung und Wahrheit” в Imago, 1917, V, с. 49 (прим. авт.).

Див. Tech Zur Technik der Psychoanalyse. II. Erinnern, Wiederholen und Durcharbeiten. Sammlung kleiner Schriften zur Neurosenlehre. IV. Folge, 1918, с. 441 (прим. авт.).