Ілсе Санд - Сумую за тобою. Як пережити біль розставання, відновити стосунки та відпустити минуле

Я боровся з відчуттям сорому й тривоги, коли почав розповідати про те, як мати фактично прогледіла мене, адже була надто зайнятою собою, щоб цікавитися, хто я і ким є насправді.

Це був тривалий процес, однак я вивільнив низку надзвичайно болісних спогадів про стосунки з матір’ю. Це було неприємно, але я бачив, що воно допомагає, і тоді почав відчувати й аналізувати себе на глибшому рівні. Гнів на того вчителя, який я весь час плекав, утратив свою силу.

Клієнти у психотерапії схильні спочатку розповідати про ті ситуації, що виправдовують їхніх батьків. Якщо ви знайшли коріння своїх проблем в епізодах, що не мають жодного стосунку до ваших найближчих опікунів у дитинстві, це нормально, особливо якщо ваші висновки поліпшують вам життя. Але якщо ні, треба шукати на глибшому рівні.

Ви також стаєте свідком заміщення гніву на роботі, де гнів і фрустрація спрямовуються на якогось колегу, який у жодному разі не є первинною причиною вашого невдоволення цим місцем. Можливо, з вами працює авторитарний і в цілому неприємний начальник, якому ніхто не сміє висловити свій гнів. Значно легше в такій ситуації бурчати або діставати колегу і в такий спосіб компенсувати гнів та фрустрацію. Колега, який потерпає від такого ставлення, зазвичай не дуже «зубастий», тож виливати на нього свій гнів цілком безпечно.

Можлива така ситуація, коли ви дізнаєтеся від однокашника або колеги, що людина, за якою ви сумуєте, потерпає від поганого ставлення іншої особи, і самі починаєте злитися на ту іншу особу. Але якщо та особа – небайдужа вам людина, ситуація стає вкрай неприємною. Щоб не почуватися розщепленим, ви, найімовірніше, пристанете на чийсь бік і будете гніватися або на третю особу, або на людину, яка почувається ображеною.

Те саме відбувається в сім’ях, і досить часто – неусвідомлено. Якщо один із батьків дуже сердиться на іншого, ви ризикуєте присвоїти не свій гнів. Приміром, ви можете відчувати гнів або сильне роздратування до батька, але не будете усвідомлювати справжньої причини. Тоді пильнуйте – цілком можливо, що це мати, бабуся, брат, сестра чи інша близька особа несвідомо навіяли вам свій гнів. Таке трапляється – навіть якщо ви ніколи не обговорювали це відчуття. Ми несвідомо зчитуємо мову тіла та інші сигнали, які свідомість навіть не помічає. Так чи інакше, але нас це зачіпає на емоційному рівні.

У поколінні моїх батьків було багато домогосподарок, які ніколи не будували – чи, скоріш, ніколи не насмілювалися будувати кар’єру. Багато з них зі зрозумілих причин перебували у стані постійної тривоги. Тож діти досить часто зростали в емоційно нездоровій атмосфері. Вони могли всотати материнський гнів, спрямований на батька, оминувши емоційно теплі, близькі стосунки з ним.

Коли ви відчуваєте гнів, природу якого не розумієте, або він надто гострий, варто з’ясувати, чи не сталося це через вашу вірність людині, яка гнівається на іншу особу, котра тепер є об’єктом і вашого гніву.

Ви можете прочитати більше про гнів та про те, як і з ним упоратися, у моїй книжці «Емоційний компас».

Вправа

Проаналізуйте власні відчуття – наскільки сильний ваш гнів?

Подумайте – можливо, ваш гнів сильніший, ніж ви усвідомлюєте.

Чи вас обсідають сердиті думки?

Ви виражаєте гнів через пасивну агресію?

Якщо ви розлючені, подумайте про таке:

– Чи спрямована ваша агресія на правильну особу?

– Чи не приховує ваш гнів інші, більш вразливі почуття?

– Чи це не той випадок, коли ви перейняли гнів іншої людини?

– Можливо, ви просто засмучені своїм життям і почуваєтеся безсилим?

Потренуйтеся висловлювати безсилля та смуток, завершуючи ці фрази:

– Хотілося б мені…

– Шкода, що я не…

Коли стосунки стали прохолодними чи повністю урвалися, мабуть, гору взяв гнів. Ви можете переживати різні ступені гніву. Відчуваючи гнів, ми часто знаходимо його причину в іншій людині. Варто звернути увагу на те, чи не відбувається заміщення гніву, чи це не чийсь чужий гнів, і чи він не є лише щитом для вразливості й тривоги.

Коли у стосунках нас щось шокує чи розчаровує, пізніше ми схильні інтерпретувати слова або дії іншої особи в негативному ключі, щоб уникнути повторного розчарування. Наприклад, людина, котра, як ви завжди були впевнені, «на вашому боці», раптом виступає різко проти вас. Або важливий друг несподівано нехтує вами. Чи ви усвідомлюєте, що певній людини ви не такі важливі, як завжди здавалося.