Ентоні де Мелло - Мудрість за одну хвилину

Якщо вам настільки пощастить і ви станете таким Пробудженим, тоді зрозумієте, чому найвлучніше слово – не сказане, найвлучніша дія – не зроблена і найвлучніше зміна – та, якої не прагнув.

Був такий чоловік, який перетнув землю й море, аби самому пересвідчитися у надзвичайній славі Майстра.

– Які чудеса творив ваш Майстер? – спитав він одного учня.

– Чудеса – вони бувають різні. У вашій країні вважається чудом, якщо Бог виконує чиюсь волю. В нашій країні сприймають як чудо, якщо хтось виконує волю Бога.

Учневі, який увесь час проводив у молитвах, Майстер сказав:

– Коли ти вже припиниш спиратися на Бога і стоятимеш на своїх двох ногах?

Учень був шокований почутим:

– Але ж ти сам вчив нас дивитися на Бога, як на Отця!

– Коли ж ти засвоїш, що отець – це не той, на кого ти можеш спиратися, але той, хто позбавляє тебе цієї звички.

– Як я можу відчути свою єдність з творінням?

– Слухаючи, – відповів Майстер.

– А як мені слід слухати?

– Стати тим вухом, яке дослухається до всього, що каже всесвіт. Тієї ж миті, як почуєш, що заговорив ти сам, одразу зупиняйся.

Майстер узявся полірувати цеглину об долівку кімнати, де його учень сидів у медитації.

Спершу той був задоволений, вважаючи це випробуванням його зосередженості. Але потім, коли звук став нестерпним, учень вибухнув:

– Та й справді, що оце ти робиш? Хіба не бачиш, що я медитую?

– А я полірую оцю цеглину, аби зробити з неї люстро, – відповів на це Майстер.

– Ти збожеволів! Як можна зробити люстро з цеглини?

– Не божевільніший за того, хто хоче навчити медитувати своє «я»!

– Не шукайте Бога, – сказав Майстер, – просто дивіться – і все відкриється.

– Але як слід дивитися?

– Щоразу, як поглянете на щось, бачте лише те, що є, і нічого іншого.

Учнів збентежили ці слова, тож Майстер висловився простіше:

– Наприклад, коли ви дивитеся на місяць, бачте місяць і тільки місяць.

– А що ще можна побачити, крім місяця, коли дивишся на місяць?

– Голодний бачить кавалок сиру. Коханець – обличчя своєї коханої.

Намісник у одній із своїх подорожей відвідав Майстра, аби висловити йому шану.

– Державні справи не залишають мені часу на багатослівні вчені диспути, – сказав він. – Чи не міг би ти викласти суть релігії однією чи двома фразами для такої зайнятої людини, як я?

– Можу навіть одним словом на благо Вашої Високості.

– Неймовірно! Що ж це за незвичайне слово?

– Мовчання.

– А який шлях до мовчання?

– Медитація.

– Тоді дозволь спитати, що таке медитація?

– Мовчання.

Настав «день мовчання», якого Майстер регулярно дотримувався, але о цій порі якийсь подорожній благав Майстра про слово мудрості, що проведе його життєвим шляхом.

Майстер приязно кивнув, узяв аркуш паперу і написав на ньому одне-однісіньке слово: «Усвідомлення».

Відвідувач був спантеличений:

– Щось дуже стисло виходить. Чи можна трохи детальніше?

Майстер взяв у нього аркуш і написав: «Усвідомлення, усвідомлення, усвідомлення».

– Але що ці слова означають? – безпорадно перепитав мандрівник.

Майстер взяв аркуш і написав: «Усвідомлення, усвідомлення, усвідомлення означає УСВІДОМЛЕННЯ».

– Чи можу я щось зробити для того, аби стати Просвітленим?

– Не більше, ніж ти можеш зробити, аби заставити сонце встати зранку.

– Тоді для чого ж ті духовні вправи, які ви радите?

– Для того, аби бути певним, що ти не спиш, коли сонце почне вставати.

– Де мені шукати Просвітлення?

– Тут.

– Коли воно станеться?

– Воно стається прямо зараз.

– Тоді чому я не відчуваю його?

– Тому що не дивишся.

– На що саме маю дивитися?

– Ні на що. Просто дивись. На будь що, на чому зупиниться твій погляд.

– Чи маю дивитися в якийсь особливий спосіб?

– Ні. Просто дивись.

– Але хіба я не завжди дивлюся, як зазвичай?

– Ні.

– Та чому ж ні?

– Бо ж, щоби дивитися, ти маєш бути тут.

А ти здебільшого деінде.

Ось що Майстер сказав одному бізнесменові:

– Як риба гине на сухій землі, так і ти гинеш, коли прив’язуєшся до світу. Риба має повернутися до води – ти маєш повернутися до самотності.