Світлана Журавель - Мистецтво бути незалежною. Або як стати щасливою в шлюбі

Насправді, якщо так подумати, виходячи з визначення «досконала особистість», жінці до сих пір не дано в повній мірі виховувати її в собі. На заваді цьому стоять залишки «забобонів» в в свідомості сучасного суспільства. Адже, ніхто не заперечить той факт, що ставлення чоловіків до нас жінок – декілька упереджене.

Можливо тому, що вони міркують собі: «Якщо дати жінці розвиватися як незалежна особистість, то виникне загроза самим втратити свою незалежність, а жінки стануть панувати над ними». То чому ж тоді такий страх не виникає в них у чоловічому середовищі? Адже, не зважаючи на своє суперництво, вони всеж таки сприймають себе подібних як рівних і повноцінних собі…

Я ні в якій мірі зараз не захищаю жіночу стать. Але недоліки жінки стали недоліками лише тому, що вона ще не до кінця усвідомлює, – якою має бути незалежна жінка й повноцінна особистість. Адже, наше суспільство ще до кінця не визначилося, якими ж повинні бути стосунки між чоловіком та жінкою, та яка їх роль у відношеннях один з одним. Але я впевнена, що до справедливої рівноваги ми все ж таки з вами прийдемо.

Коли жінка стає фінансово незалежною від свого чоловіка, та й, взагалі в цілому, її життя набуває багатішого і яскравішого сенсу. В результаті роботи над своєю особистістю вона набуває безліч корисних речей. З одного боку – вона:

– Перестає сприймати гаманець чоловіка, як свій власний;

– Не розкидається грошима на ліво та на право, починає економити, так-як свої фінанси жалкіше;

– Перестає «клянчити»;

– Вже не грає роль «маленької дівчинки», а сама забезпечує свої жіночі потреби.

А з іншого боку – вона:

– Перестає сприймати чужу думку як свою;

– Більше не боїться приймати невірне рішення і отримувати за це догану;

– Реалізує свободу дій, самовиражається;

– Стає незалежною в стосунках, і тим самим значно зміцнює відносини зі своєю коханою людиною;

– Справедливо оцінює ступінь щастя, яке приносить в її життя люблячий чоловік;

– Може вільно приймати рішення про продовження або розірвання відносин.

Я вважаю, що кожен незалежний чоловік хоче бачити біля себе цікаву і впевнену в собі жінку: зі своїми принципами та переконаннями; зі своїми ідеями і звичаями, а не залежну «сіру мишку», яка боїться залишитися одна в своєму нудному й одноманітному житті.

По-справжньому вільне життя влаштоване так, що і чоловіки, і жінки повинні покладатися тільки і виключно на себе. Любити – так. Довіряти – так. Допомагати – звичайно. Але єдині ресурси, на які ви можете розраховувати – це ваші власні ресурси. Це не означає, що ми живемо в якомусь особливо жахливому світі. Звичайний світ. Звичайні люди.

Поруч з незалежною жінкою змінюється і роль чоловіка в її житті:

– На чоловіка більше не перекладається тягар відповідальності за виживання всієї родини;

– Він стає партнером, супутником, з яким цікаво бути поруч;

– Сімейний бюджет і турботи цілком можна ділити навпіл, при цьому кожен може зберігати недоторканність свого особистого гаманця.

При такому підході вже не вважається, що дружина повинна тягнути всі домашні турботи тільки на собі. Європейські жінки взагалі можуть дозволити собі навіть не вміти готувати. Просто тому, що вони такі ж втомлені можуть прийти з роботи, і так само мріяти поніжитися на дивані. В Європі дружини мають на таку поведінку повне право і це не сприймається в європейському суспільстві як щось негативне.

Більш того, жінці набагато простіше виділити зі свого бюджету фінанси на свої особисті потреби, наприклад на салон краси, спа-процедури, коктейль з подругами або няню на час корпоративної вечірки. При цьому вона не повинна кожен раз доводити чоловікові про необхідність приділити час і гроші на суто жіночі потреби.

У цій главі я торкнулася більше фінансової незалежності в шлюбі. У наступній я детально розповім про те, як стати незалежною в міжособистісних стосунках з чоловіком.

У цій та в наступних главах, я буду говорити про взаємодію між незалежною дружиною та незалежним чоловіком в умовах співіснування на спільній, але в одночас, розподіленої території. Назву її так: «власні кордони».