Гэбриэль Эттинген - Перегляд позитивного мислення - на основі нової науки про мотивацію

Ми тільки-но починаємо переглядати позитивне мислення, створюючи нову науку мотивації та використовуючи її для покращення життя людей і вирішення їхніх соціальних проблем. Але цілком зрозуміло, що ми знаємо твердо: щоб жити повним життям, ми повинні з’ясувати, яку роль ми самі відіграємо у зменшенні ефективності власних бажань. Робити це не складно, але це глибинний процес, що змінює наше життя. За допомогою БРПП і ментального контрастування ми мотивуємо себе та заохочуємо до дії тоді, коли це буде справді корисно для нас і тих, хто нас оточує. Ми вивільняємо в собі потужні сили, що дає нам змогу змінити звички мислення й поведінки, вироблені роками. Це звучить як магія і відчувається як магія, але наука доводить, що це реально. Бажаючи вам удачі на шляху відкриттів, я завершу двома надзвичайно важливими питаннями, які, сподіваюсь, ви й самі будете собі повсякчас ставити:

Яке ваше найзаповітніше бажання?

Що перешкоджає вам здійснити його?

1 Rhonda Byrne, The Secret (New York: Atria Books, 2006).

2 Jack Canfield, Mark V. Hansen and Amy Newmark, Chicken Soup for the Soul: Think Positive: 101 Inspirational Stories About Counting Your Blessings and Having a Positive Attitude (Chicken Soup for the Soul Publishing, 2010).

3 Там само, VIII.

4 Valdemar Galvan, How to Think Positive: Get Out of the Hole of Negative Thinking and Find Your Ultimate Potential (Create Space Independent Publishing Platform, 2012).

5 З проекту «Оптимізм Пепсі»: «Американці вважають, що ідеї порядних людей врятують ситуацію»; вид. PepsiCo, опубліковано 11 січня 2010 року, інформація одержана для використання 19 лютого 2014 року. Див.: http://www.pepsico.com / PressRelease / From-Pepsi -Optimism-Project-POP-Americans-Believe-Ideas-from-Regular-People -Will01112010.html.

6 Michael De Groote, «Optimism and American Dream Surviving Pragmatism, Survey Shows», Deseret News, May 22, 2013, інформація одержана для використання у 2014 р., http:// www.deseretnews.com / article / 7656303 82 / Optimism-and-American-Dream-surviving-pragmatism-survey-shows.html?pg=all.

7 Frank Newport, «Americans Optimistic About Life in 2013: Democrats, Younger Adults Most Positive», GALLUP Politics, 3 січня 2013 року, інформація одержана для використання 19 лютого 2014 року, http://www.gallup.com / poll / 159698 / americans-optimistic-life-2013. aspx.

8 Marcus Aurelius, Meditations, trans. Martin Hammond (London: Penguin Books Limited, 2006).

9 Цит. за виданням: Uncle Jabez; or The Teachings of Adversity (London: The Religious Tract Society, 1799), 7, інформація одержана для використання 21 лютого 2014 року, http://books.google.de / books? id=aEUDAAAAQAAJ&printsec=frontcover&hl=de.

10 Dr. Seuss, Oh, the Places You’ll Go! (New York: Random House, 1990).

11 Charlie Chaplin, «Swing Little Girl» — звукова доріжка до фільму The Circus («Цирк»), 1968 © 1954, Bourne Co.

12 Gabriele Oettingen et al., «Causality, Agency, and Control Beliefs in East Versus West Berlin Children: A Natural Experiment on the Role of Context», Journal of Personality and Social Psychology, 66 (1994): 579-595; Gabriele Oettingen, «Cross-Cultural Perspectives on Self-Efficacy» у вид.: Self-Efficacy in Changing Societies, ed. Albert Bandura (New York: Cam-bridge University Press, 1995), 149-176.

13 Gabriele Oettingen and Martin E. P. Seligman, «Pessimism and Behavioral Signs of Depression in East Versus West Berlin», European Journal of Social Psychology, 20 (1990): 207-220.

14 Martin E. P. Seligman, Learned Optimism (New York: Knopf, 1991).

15 Sigmund Freud, On Psychopathology (New York: Penguin Freud Library, 1993).

16 William James, The Principles of Psychology, vol. 2 (London: Macmillan, 1891).

17 Albert Bandura, Self-Efficacy: The Exercise of Control (New York: Freeman, 1997).

18 Seligman, Learned Optimism.

19 Результати цього дослідження описані в статті Ґебріел Еттінґен і Томаса Веддена: «Очікування, фантазії, схуднення: чи завжди позитивне мислення дає позитивні результати?» у вид.: Cognitive Therapy and Research, 15 (1991): 167-175. Скориставшись нагодою, я хочу визнати внесок у це дослідження Томаса Веддена з кафедри психіатрії Пенсільванського університету, котру очолював професор психології Олберт Станкард. Я використала також дані, вже викладені раніше в моїй статті «Майбутні зміни в мисленні й поведінці», опублікованій у вид.: European Review of Social Psychology, 23 (2012): 1-63.

20 Текст цього вступу — це запозичення без лапок із: «Зміни майбутнього мислення і поведінки» Ґебріел Еттінґен.

21 Цей і наступні три досліди описані в публікації: Ґебріел Еттінґен, Доріс Мейєр «Мотиваційна функція мислення про майбутнє: зіставлення очікувань і фантазій»; див. вид.: Journal of Personality and Social Psychology, 83 (2002): 1198-1212. Я хочу також віддати належне вкладу в цю роботу Анетт Лозерт і Доріс Мейєр. Доріс Мейєр — моя колега і наукова співробітниця Центру наукового вивчення мотивацій в Гамбурзькому університеті в Німеччині.

22 «Activities After Hip Replacement», American Academy of Orthopaedic Surgeons, OrthoInfo.org, інформація одержана для використання 27 лютого 2014 року, http://orthoinfo.aaos.org / topic.cfm?topic=a00356.

23 Heather Barry Kappes, Gabriele Oettingen, Doris Mayer, «Positive Fantasies Predict Low Academic Achievement in Disadvantaged Students», див. у вид.: European Journal of Social Psychology, 42 (2012): 53-64.

24 Charles Gore, «The Global Recession of 2009 in a Long-Term Development Perspective», у вид.: Journal of International Development, 22 (2010): 714-738.

25 James W. Pennebaker et al., «The Development and Psychometric Properties of LIWC2007» (Austin, TX: LIWC.net, 2007).

26 Це й наступне дослідження описані в публікації A. Timur Sevincer et al., «Positive Fantasies About the Future in Newspaper Reports and Presidential Addresses Predict Economic Downturn», у науковому часописі Psychological Science, 25 (2014): 1010-1017. А. Ефмур Севінсер — колишній аспірант, а тепер старший викладач у Центрі вивчення мотивації Гамбурзького університету. Я також хочу визнати внесок у нашу роботу Ґрети Ваґнер і Йоганни Кальвелаґе. Ґрета Ваґнер — аспірантка у Центрі вивчення мотивації Гамбурзького університету.