Джен Сінсеро - Крутість тобі личить - як перестати сумніватися в собі й почати жити на повну

Ось іще кілька порад:

• Чітко уяви, що ти хочеш мати.

• Побач це, відчуй, скуштуй, закохайся в це, повір, що це вже тут.

• Виріши, що ти будеш мати це.

• Поінформуй Всесвіт про свої наміри, поводячись та думаючи так, наче ти вже це маєш.

• Займайся медитацією, поєднай свою інтуїцію і Джерело Енергії.

• Роби завзяті, радісні і пристрасні речі.

• Будь вдячним, що це твоє, що це вже тут.

• Дихай: вдихай і видихай.

Поступка — це вільне падіння у невідоме і віра в те, що Всесвіт тебе підхопить. Але цього не відбудеться, якщо чогось не вистачає чи якщо немає довіри. Не бійся віддати все, що в тебе є, дозволь собі зробити це заради реальних речей, не втрачай віри, будь вдячним і чекай. І поки ти так робиш…

І Головна Жила наділить тебе своєю магією.

Одна з моїх подруг має на внутрішньому боці передпліччя татуювання — коротку фразу «Ще б пак!», яке вона зробила з поваги до того факту, що насправді всі наші найбільші клопоти скороминущі. «Страх — це теж вибір!», «Я приваблива!», «Не переймайся, будь щасливою!» І щоразу, коли вона махає рукою, вітаючись із кимось, чи піднімає руку, аби поголити пахви, вона згадує, що її завжди очікує щось неймовірне.

Ти сам знаєш безліч банальних прикладів, про які я тобі розповідаю, ти чув про них чи думав уже мільйон разів, але коли вони нарешті доходять до тебе, коли ти їх врешті розумієш, раптом вони тебе шокують.

Осяяння — це інтуїтивне розуміння чогось, що ти вже знаєш.

Як тільки ти збагнеш це, то одразу можеш використовувати його, щоби змінити своє життя.

Питаннячко на мільйон доларів: але чи змінимо ми щось?

Люди марнують роки, ведучи безконечні розмови та переливаючи з пустого в порожнє усі ці «слід», «міг би», «якби ж то», відвідують заняття, записуються на семінари… Але вони ставлять на собі хрест іще до того, як починають навчатися усіх цих технік самодопомоги. Ще перед тим, як ЗРОБЛЯТЬ хоч щось.

Статистика каже, що лише п’яти відсоткам людей, які записалися кудись, подобається курс чи семінар і вони хоч якось використовують його надалі. І йдеться про надзвичайно дорогі заходи, а не лише, наприклад, про курс, як розпоряджатися грошима, який проводять у найближчому до твого дому коледжі. І це тому, що багато людей, які справді хочуть змін, готові вкладати в це час і гроші, але вони не готові до того, що їм доведеться докладати зусиль. І вони не роблять нічого, щоби це сталося. Тобто це означає, що вони не так уже й сильно цього хочуть, як кажуть.

«Я намагався» — це те саме, якби бідняк сказав: «Я їм усім показав, як це робиться».

Успішні люди знають, що мають докладати зусиль, якщо й надалі хочуть залишатися успішними. Вони не стоять на місці і не задовольняються тим, що здобули, а продовжують рухатися вперед через кожне нове випробування. М’яз, який має показати, на що вони здатні, такий самий, як і всі інші, тож його слід постійно використовувати, аби він не атрофувався. Якщо в тебе колись був раптовий успіх і ти почувався на коні , а потім раптом приземлився і чекаєш, коли ж тебе знову поглине потік захоплення, ти ризикуєш втратити свій натренований м’яз і повернутися до стану хирляка.

Продовжуй рухатися, розвиватися, продовжуй долати перешкоди й еволюціонувати. Коли ти досягаєш чогось на одному рівні, то переходиш на інший і робиш наступний крок угору. Коли ти розвиваєшся, ти вивчаєш щось нове, а це загалом означає, що тобі знову буде некомфортно. Адже якщо переходиш на інший рівень, на якому ніколи не був, ти опиняєшся перед новими випробуваннями. Будь готовим продовжувати рухатися через ці перешкоди, не зіщулюйся й не втікай у свою зону комфорту, бо вона від’єднує тебе успішного від тебе неуспішного.

Усе життя — це або рух уперед і розвиток, або втеча назад і згасання. Якщо ти хочеш розвиватися, то маєш долати перешкоди, а не втікати від них. Перешкоди і випробування — це агенти зростання. Ніхто не може стати великим чи головним, якщо не зазирне труднощам у вічі. Народження людини тривале та болюче. Але це також велике диво. Якщо ти прагнеш нового життя, про яке ти говориш, то маєш працювати, а не лише вчитися, постійно його обговорювати чи бажати.