Джен Сінсеро - Крутість тобі личить - як перестати сумніватися в собі й почати жити на повну

Якщо люди дратують тебе і ти не можеш із цим нічого вдіяти, то ти або маєш змусити себе цього не помічати, або не дозволити, щоби це тебе зупинило. Наприклад, у твоєму житті є хтось, хто тебе просто бісить. Щоразу, коли ти тільки відкриваєш рота, аби розказати, що ти зробив, він каже, що вже давно із цим впорався. Усе, про що ти тільки дізнаєшся, він уже давно знає. І знає набагато більше. А ще він повинен переконатися, що ти і кожен у радіусі п’ятнадцяти кілометрів знає, як багато він знає. Поки ти уявляєш, як гримнеш його голову об стінку, хтось іще може просто заткнути йому рота, бо теж не в змозі стерпіти його прекрасної інтелектуальної розмови.

Причина, чому він змушує тебе шаленіти, найімовірніше, криється в тому, що ти такий самий все­знайка, або ж хвилюєшся, що лише ти не зможеш із ним впоратися, або боїшся, що люди подумають, ніби ти нічого не знаєш.

Те ж саме трапляється тоді, коли люди накидаються на нас. Хіба ти образишся, якщо хтось кепкуватиме з тебе, який ти низенький, якщо маєш майже два метри зросту? Найімовірніше, ти навіть не звернеш на це уваги, а якщо й звернеш, то подумаєш, що це якийсь дурень. Але якщо хтось буде дражнити тебе, що ти дуже прагнеш влади, а в глибині душі ти боїшся, що так воно і є, то це однозначно приверне твою увагу. (Це також буде означати, що така сама риса притаманна і тій людині, адже по-іншому її просто неможливо впізнати в тобі. Але це вже не твій клопіт.)

Те, на чому ти зосереджуєшся, ти й створюєш у своєму житті. Якщо свідомо чи підсвідомо фокусуєшся на певних переконаннях про те, хто ти є чи ким хочеш або не хочеш бути, то привертатимеш увагу людей, які віддзеркалюють на тебе такі ж самі риси.

Ось чому, коли ти маєш справу з підступним товаришем або якоюсь віроломною людиною, ти маєш вирішити, чи будеш працювати з нею надалі, чи викинеш її зі свого життя. І якщо не хочеш травмувати цієї людини, якщо зосереджуєшся тільки на її найкращих рисах чи боїшся найгіршого, якщо не змиришся з її недоліками, ти потрапиш у свою ж пастку. Мене не хвилює, як довго триває ваша дружба, чи як тобі її шкода, чи як вона допомогла тобі всі ті вісім мільйонів разів, чи якою смішною, успішною, класною, натхненною, відчайдушною, рідною, розумною чи корисною вона є, тому що причина, чому в тебе виникають проблеми, криється зовсім в іншому.

Насправді тобі потрібно замінити свої обмежені переконання про себе самого. Але ти знаходиш безліч виправдань для інших людей, щоби виправдати себе. Так ти підтримуєш і захищаєш власне «я» і всі риси, які його наповнюють.

Тож не вони, а саме ти маєш вірити, що ти вартий любові. І ти сам повинен зрозуміти, ким ти є насправді.

Коли ми свідомо засмучуємося і не заперечуємо несхвальної поведінки інших, причина цього найчастіше така: Ми не хочемо, щоб іншим людям було ще некомфортніше, ніж нам. Ми не хочемо створювати їм більших незручностей, ніж вони створюють нам. У відділі самолюбові не може бути місця для сексуального маніяка, чи не так? Коли ми створюємо їм незручності, наприклад, відмовляємося вникати в їхню трагедію , ми відмовляємося бути такими ж жахливими і лайливими у відповідь. Так, це не має нічого спільного з концепцією «око за око», та я не кажу, що ти мусиш опуститися на нижчий рівень.

Ідеться про те, що ти повинен відстоювати власне вище «я», навіть якщо людина, з якою маєш справу, буде робити щось із цього списку:

• Буде засмученою

• Почуватиметься ображеною

• Відчуватиме власну обтяжливість

• Думатиме, що ти божевільний

Насамперед потрібно поважати себе самого, а не догоджати своїй несміливій потребі сподобатися іншим.

Це неймовірно потужне твердження, бо коли ти себе любиш достатньо, щоби подивитися правді в очі і нічого про себе не приховувати, не важливо, скільки тобі це коштуватиме, однаково кожен отримає призи. Ти починаєш приваблювати саме такі речі, таких людей і такі можливості, які узгоджуються з тією особою, якою ти є насправді. А це значно цікавіше, ніж зависати десь із купою лузерів, які тебе страшенно дратують. І коли ти припиняєш співпереживати іншим людям і брати участь у їхній драмі (наприклад, відмовляєшся перемивати комусь кісточки чи не хочеш скаржитися на несправедливий світ), ти не тільки підвищуєш свою частоту, а й робиш усе можливе, щоби ця трагедія зникла, відмовляючись грати з кожним у його ницу та несправедливу гру.