Джен Сінсеро - Крутість тобі личить - як перестати сумніватися в собі й почати жити на повну

Ніколи не перепрошуй за те, ким ти є. Це засмутить увесь світ.

Ми всі маємо серед знайомих людей, які нікого не принижують і не ображають. Ніколи. Ми дивимося на них із широко розплющеними очима й думаємо, що нам ніколи не спало б на гадку демонструвати їм свій диплом бакалавра чи намагатися сказати, що вони в чомусь помилилися. Чому? Бо ми їх поважаємо і, гм, дещо побоюємося (у нормальному значенні). А чому ж ми їх поважаємо? Тому що вони поважають себе.

Отож, як позбутися свого хворобливого уявлення та неправильних суджень і прикрасити світ своїм найвищим «я», котре найменше вдається до виправдань?

1. ВИЗНАЙ СВОЮ ПОТВОРНІСТЬ

Почни помічати речі, які тебе бісять в інших людях, і замість того, щоби скаржитися, засуджувати чи захищатися від них, використовуй їх для себе як дзеркало.

Особливо якщо вони тебе дійсно злять. Зізнайся щиро: такі риси тобі теж притаманні? Чи це певна твоя характеристика, яку ти неохоче визнаєш, бо вона є в тобі? Чи вона нагадує тобі про те, щó ти намагаєшся в собі придушити? Чи про те, чого прагнеш уникнути?

Чи ти робиш щось навпаки? Чи це те, що тобі загрожує?

Краще вже захоплюйся цим, замість того щоби дратуватися, а ці дратівливі подразники використовуй для самонавчання.

2. СУМНІВАЙСЯ У СВОЇЙ ПОТВОРНОСТІ

Як тільки ти зрозумієш, що саме проектуєш на людину, яка зараз змушує тебе бути поганим, ти одразу можеш почати придушувати в собі цю негативну рису. Почни ставити собі прості запитання і позбудься обмежувальних і неправдивих історій, які тягнуться за тобою роками.

Наприклад, якщо тебе дратує твій друг, котрий завжди спізнюється, і ти нервуєш, бо в тебе власна думка щодо того, як люди мають ставитися до часу, подивися на це з протилежного боку і запитай себе: «Чому я сам завжди запізнююся? Чому я неуважний до інших і чому на мене ніхто не може покластися?» Або ж: «Я завжди такий жорсткий і владний?»

Як тільки ти отримаєш відповідь, запитай себе:

КИМ МЕНІ ПОТРІБНО БУТИ, ЩОБИ ЦЯ СИТУАЦІЯ МЕНЕ НЕ ДРАТУВАЛА?

Використовуючи вищезгаданий сценарій, уявімо, моя подруго, що ти виявилася значно жорсткішою, ніж наважувалася сама собі зізнатися. Це дуже цінна інформація, адже тепер ти знаєш: аби бути щасливішою, тобі потрібно послабити свій корсет, Вільмо. Припини наполягати, щоб інші люди робили все точно так само, як ти (особливо ті, хто поряд, і ті, хто довів, що вони точно не будуть цього робити). Про­аналізуй, де ти є до смішного вимогливою просто тому, що це стало твоєю звичкою, а не тому, що це дійсно необхідно, і постійно запитуй себе: «Чи можу я позбутися цього?» Коли ти зрозумієш, що ти робиш, ти можеш з’ясувати, чому ти це робиш, а потім вирішити — залишити собі цю звичку чи уникати її, замість того щоби сліпо на неї реагувати.

ЩО Я ОТРИМУЮ, КОЛИ ТАК ПОВОДЖУСЯ?

Як я казала у розділі 17: коли ти зрозумієш, наскільки це легко, тобі справді буде легко. Ми нічого не будемо робити, якщо не матимемо від цього якоїсь вигоди, хоча б незначної. Використовуючи це твердження, можна сказати: коли людина жорстка, то вона завжди приходить вчасно чи хтось робить за неї всі складні та неприємні речі. Але також є кілька негативних аспектів жорсткої поведінки: ти відлякуєш людей, які поряд із тобою, ти одразу наполягаєш, що правда таки на твоєму боці, коли хтось помиляється чи зазнає невдачі (і з ними таке часто траплятиметься у твоїй присутності, якщо ти вдосконалюватимеш на них свою суворість), ти все контролюєш. Як тільки ти отримаєш фальшиву нагороду за те, що не хочеш змінювати цієї поведінки, то зможеш чітко зрозуміти, що твоя жорсткість не завжди узгоджується із тим, ким ти є насправді чи ким хотів би бути, — і ти звільнишся від цієї риси, адже вона зовсім тобі не допомагає.

ЩО Я ВІДЧУВАВ БИ, ЯКБИ БУВ ІНШИМ?

Один із найкращих способів звільнитися від жахливої поведінки — запитати себе, як би ти почувався, якби для тебе все було по-іншому. «Що я відчував би, якби не встромляв нікуди свого носа і не вчив людей робити все так, як я їм кажу, постійно, за всіх обставин?» Постав собі це запитання й уяви себе людиною, яка позбулася цієї риси. Що відчуває твоє тіло? Для чого ти використовуєш мозок, який раніше був переповнений отруйними і шкідливими думками про те, якими дурнями ти оточений, бо вони ж зовсім не прислухаються до твоїх порад? Подивися на світ так, ніби ця риса вже зникла, вдихни, намалюй її у своїй уяві, закохайся у відчуття, що в тебе її більше немає, а потім викинь її зі свого життя.