Але це був не весь план «Фарік». Знаючи, де збереться великий натовп цивільних, терористи влаштували пастку. Вони відкриють вогонь по американських солдатах, коли ті вийдуть з будівлі, і якщо солдати стрілятимуть у відповідь, то демонстранти потраплять під перехресний вогонь. Заздалегідь розставлені оператори були готові зафільмувати криваві наслідки: мертвих американців або цивільних. Мережа онлайн-посередників була готова розкрутити подію до вірусності, а потім використовувати її для майбутньої пропаганди та рекрутингу. Яким би не був результат, терористи мали виграти цю битву.
На щастя, сплеск онлайнової активності відстежували й інші очі: Центру бригадних тактичних операцій армії США. Завданням цього Центру було моніторити умови, в яких діятимуть солдати: чи то густонаселені міста й віддалені гірські райони, чи то блоги і соцмережі місцевих лідерів думок. Спершу виявили пожвавлення, після чого негайно віддали низку команд. Можливо, колись ці офіцери не приділяли уваги інтернет-теревеням, але тепер зрозуміли їхню важливість. Отримавши повідомлення про збільшення кількості та зростання люті протестувальників, полковник перервав свою зустріч і завбачливо пішов через чорний хід. План «Фарік» було зірвано.
Як не намагайтеся, ви не знайдете жодної інформації про цю подію в новинах – і не тому, що до бою не дійшло. Усе через те, що Дара Лам – фейкове поселення у фейковій провінції фейкової країни, де йде фейкова війна у фейковому Інтернеті, що спалахує кожні кілька місяців у дуже справжньому штаті Луїзіана.
Об’єднаний навчальний центр бойової підготовки у Форт-Полку має особливе значення у військовій історії. Він був створений у рамках Луїзіанських військових маневрів – низки масштабних навчань, проведених перед тим, як Сполучені Штати вступили в Другу світову війну. Коли Гітлер промчав по Європі своїм бліцкригом, армія США усвідомила, що війна ведеться за новим набором правил. Потрібно було вигадати, як перейти від світу коней та телеграфу до танків і вантажівок, керованих бездротовим зв’язком. Саме у Форт-Полку американські військові, зокрема й такі легендарні фігури, як Двайт Д. Ейзенгавер та Джордж С. Паттон, навчилися воювати так, щоб зберегти вільний світ.
Відтоді Форт-Полк використовували як постійну польову лабораторію, де армію США готували до майбутніх битв. Під час холодної війни його використовували для підготовки до можливих зіткнень із радянською Червоною армією, а потім для акліматизації бійців у джунглях В’єтнаму. Після 11 вересня цю територію у 30 тисяч гектарів перетворили на вигадану провінцію Кіршам, де були дванадцять фанерних сіл, розташування умовного супротивника і купа професійних акторів у ролях цивільних посередині: коротше кажучи, все, що армія вважала за потрібне для моделювання змін у війні. Сьогодні Форт-Полк похваляється черговою інновацією для цього завдання: SMEIR.
SMEIR – скорочення для «середовища соцмереж та інтернет-тиражування» – моделює блоги, агентства новин та акаунти соцмереж, що сплітаються у віртуальне поле битви поверх фізичного. Команда оборонних підрядників та військових офіцерів моделює інтернет-активність невеликого міста – безладні пости, безневинні твіти та випадкові фрагменти вірусної пропаганди, – кидаючи виклик бійцям, що воюють у військових іграх Кіршам, щодо навігації цими цифровими теренами. Для напружених виснажених солдатів, яких ворог поливає бомбами й кулями, недостатньо врятувати місцеве населення і перемогти злих бунтівників; вони ще й повинні стежити за онлайн-спілкуванням.
З військового погляду, SMEIR має сюрреалістичний вигляд. Ще покоління тому Інтернет був нішевою забавкою, від якої американські військові просто дистанціювалися. Лише найбільш далекоглядні футуристи припускали, що одного дня Інтернет може стати важливим полем битви. Ніхто й не уявляв, що військові муситимуть платити мільйони доларів, щоб моделювати другий, фейковий Інтернет для підготовки до війни у справжньому.
Але в хаосі сучасного Інтернету навіть інновація SMEIR неефективна. Якби їхній план зірвав якийсь гостроокий офіцер тактичних операцій, справжні терористи не просто б розчинилися в натовпі. Вони би постріляли цивільних у будь-якому разі й просто сфабрикували докази участі американців. Або сфабрикували би все довкола відео і використали армії бот-мереж та фанатів здалеку, щоб завадити перевірці фактів, маніпулюючи алгоритмами самого Інтернету.
Читать дальше